Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uroky_derzhavnoyi_movy.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.52 Mб
Скачать

Одним рядком

Неправильно

Правильно

прикласти зусилля

докласти зусиль

термін витікає

термін минає (закінчується)

зав'язати платочки

пов'язати хустинки

завіряти у своїй повазі

запевняти у своїй повазі

протирічити собі

суперечити собі

товарообіг складає

товарообіг становить

відняло язик

відібрало мову

прийшло в голову

спало на думку

плодючі чорноземи

родючі чорноземи

об'явлений конкурс

оголошений конкурс

***********************************

Урок 31

Відповідаємо на запитання читачів (XХII)

Розробник чи розроблювач

“Якому іменникові – розробник чи розроблювач, що є прикладками, слід надавати перевагу?”

Хоча обидві лексеми вживаються паралельно, словотвірна стилістика сучасної української літературної мови рекомендує як нормативну форму розробник. Наприклад: учені-розробники прогресивних технологій, інститут-розробник, підприємство-розробник.

* * *

Верхній і горішній, нижній і долішній

“Чи розрізняються значеннєво між собою прикметники верхній і горішній, нижній і долішній?”

Як наголошував Борис Антоненко-Давидович, інколи ці слова бувають справді тотожні, приміром, у назвах місцевості, надто коли її визначають за течією річки (Верхні й Горішні Млини), а також у найменуваннях вітрів (верхній і горішній – на Дніпрі та Кубані). Але в окремих зворотах треба вдаватися тільки до якогось одного з двох семантично близьких прикметників: горішня хата – оселя в бік гір, верхні зуби, верхній одяг, Верхній Рогачик, Верхні Сірогози.

Полиця може бути горішня і верхня залежно від контексту: у вагоні чи в шафі – горішня, бо її приладнано вгорі. А якщо кілька полиць покладено долі одна на одну, то та, яка лежить зверху, зветься верхньою.

Так само є певна відмінність між нижній і долішній. Нижній – “той, що міститься нижче від чогось” (“Червоний відблиск від нього (багаття) осяває нижні гіллячки чорних верб” – Михайло Коцюбинський), Нижні Сірогози, Нижня Кринка. А долішній – “той, що при самому долі”. “Долішня частина п’єдесталу робить чималий виступ” (Леся Українка).

Тож не можна ставити ці прикметники навмання, не враховуючи потреби контексту, бо тоді звужуються наші мовні можливості.

* * *

Що гублять, а що втрачають?

Українське дієслово губити (загубити) виступає відповідником не до всіх значень російського терять (потерять). Матеріальні речі, предмети через неуважність, недбалість звичайно гублять. Переважає, особливо в розмовному стилі, така сполучуваність: загубив ключі, загубив гаманця, загубив книжку (зошита, олівця, парасольку, шапку). А якщо йдеться про абстрактні поняття, варто добирати інших слів: терять голову – розгублюватися, терять сознание – непритомніти, зомлівати.

Слово втрачати слушне в тих випадках, коли мовиться про втрату чи шкоду також абстрактного характеру. Втрачати надії, ілюзії, розум, пам’ять, сором. У науковому стилі (медицина) знову-таки лише втрачати: хворий втратив апетит, сон, втратив багато крові.

Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами. Старого любити – тільки дні губити; не губи часу і не втрачай днів. З прислівниками даремно, марно поєднується спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час, даремно витрачу день. Губити має ще значення “нищити”: не губи мене; в очі любить, а поза очі губить. У такому розумінні втрачати не вживають.

* * *

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]