За суттю (сутністю) чи по суті?

За суттю – невдалий варіант нашого ж вислову по суті. Українці мають на нього такі самі права, як і росіяни (по существу). Адже кажемо: ділити по справедливості, видно пана по халявах, катюзі по заслузі, отже, й по суті для нас не чуже.

Або вживають фразу “Не узгодили кандидатів за округами”. Її просто важко зрозуміти. Бо не все можна механічно копіювати. Тут треба: в округах чи по округах, як, наприклад, по містах, по селах, по хатах. Замість за назвою (калька з російського по названию) краще використати традиційну форму з назви.

* * *

Ставить в тупик – це заганяти в безвихідь?

Чи правильно в нас перекладають російський зворот ставить в тупик як заганяти в безвихідь?

Це зразок механічного перекладу. Вислів ставить в тупик має два значення: а) пряме, взяте з мови залізничників – “заганяти в тупик (сліпу колію)”; б) переносне, більш поширене – “викликати замішання у когось, бентежити, збентежувати, збивати з пантелику”.

Ось як фігурує цей фразеологізм у російській мові: “...часто какая-нибудь арифметическая задача ставила ученика в тупик”. Щоб відтворити його українською, треба сказати: “...часто якась арифметична задача збивала учня з пантелику” (а не заганяла в безвихідь).

* * *

Корінний і докорінний

“Яка відмінність у значеннях прикметників корінний і докорінний?”

Корінний. Споконвічний, постійний – про населення певної місцевості, представників якогось середовища: корінні жителі.

Докорінний. Який стосується основ, коренів чогось. Вживається зі словами: злам, переворот, поворот, зміна, ломка, перебудова, реконструкція, реорганізація, різниця, перетворення, поліпшення, удосконалення, особливості, переваги, радить Святослав Караванський.

* * *

Бон, бона, бонна

“Чим розрізняються іменники бон, бона, бонна?”

Змістом, який вони передають.

Бон уживається переважно в множині – бони. Плавуче загородження для захисту гаваней, портів; огорожа при лісосплаві.

Бона – грошовий документ.

Бонна – вихователька (здебільшого іноземна) дітей у буржуазних або дворянських родинах; гувернантка.

* * *

Що означає баталер, а що – баталіст?

Баталер – той, хто відає на судні продовольчим і речовим постачанням особового складу.

Баталіст – художник, чия творчість присвячена воєнній тематиці.

***********************************

Урок 15

Порок чи вада?

У масовій свідомості побутує назва хвороби порок серця. Але це не одна якась конкретна недуга, а загальне означення вад серця. Лікують природжені й набуті вади. Серед них розрізняють клапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані. Закономірно постає питання: чи можлива взаємозаміна лексем порок і вада? З огляду на зміст, що його передають згадані іменники, слово вада однозначніше й конкретніше. “Найбільша вада штучних, а головне, синтетичних тканин – негігієнічність, некомфортність” (з журналу). Іменник порок, як правило, негативно характеризує осіб (риси поведінки, фізичні дані, умови і спосіб життя й т. ін.): “Його (Нерона) душа – ціла клоака всяких пороків, які могли зустрітися серед роду людського” (Михайло Слабошпицький).

У сучасній мовній практиці трапляються випадки ненормативного вживання лексеми порок у значенні “вада, недолік”. “Контейнер (технологія товароруху із застосуванням тари обладнання) допоможе торгівлі викоренити пороки, котрі давно набридли, – обмірювання, обважування, обрахування” (з газети). У таких випадках варто дотримуватися літературної норми і відповідно послуговуватися словами вада, недолік.

Що ж до терміна порок серця, то, на думку лінгвістів, впадає у вічі небажана синонімія першого слова з розмовним порок, через що вислів сприймається як калька з російської мови. Тому замість порок серця краще ставити вада серця. “На початку нашого століття фахівці були безпорадні перед ревматичною клапанною вадою серця” (з газети).

* * *