Утискувати – втискувати

Утискувати, утискати – насильно, несправедливо обмежувати чиїсь права та дії, піддавати утиску.

У всіх інших значеннях вживаються паралельно із втискувати, втискати.

Учень – школяр

Досить часто ці слова використовують як рівнозначні та взаємозамінні. Але все-таки певна відмінність у їхньому вживанні є.

Учень – 1). Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, хто набуває якогось фаху, ремесла. Учні старших класів, учень слюсаря, учень морської школи. 2). Послідовник чиїхось поглядів, учення.

Школяр – 1). Учень загальноосвітньої школи. Школярі поспішали на уроки. 2). Переносно: доросла людина, котра своєю поведінкою нагадує дитину.

Всередині – в середині

Всередині, усередині (предмет перебуває в межах, а не поза межами чогось). Це складний прийменник, а не прислівник. Коли нема вказівки на конкретне місце (наприклад, у хаті), його треба писати як одне слово.

В середині, у середині (предмет перебуває в центральній, середній частині чогось, а не на початку і не в кінці). Тобто, якщо поняття конкретизується, тоді в середині пишемо окремо. То вже прислівникове словосполучення, в якому середина зберігає в реченні свої функції іменника.

Плодоягідний – плодово-ягідний

Якщо перша частина складного слова не обтяжена суфіксом, який надає їй явно вираженої морфологічної окресленості, то дефіс не ставиться: автотракторний (але автомобільно-тракторний), хлібобулочний (але хлібно-булочний), плодоягідний (але плодово-ягідний), фанеростругальний (але фанерно-стругальний).

Завідувач, а не завідуючий

Як уже наголошували “Уроки...”, активні дієприкметники теперішнього часу не є властивістю української мови, і їх маємо уникати. Не можна казати і писати: навчаючий сина батько, поважаюча себе людина, говорячий промову депутат, виконуючий пісню співак. Треба: батько, який навчає сина, людина, котра себе поважає, депутат, що виголошує промову, співак, який виконує пісню. Але можливий вислів виконуючий обов’язки, оскільки він має значення іменника.

Слід уживати завідувач, а не завідуючий, командувач, а не командуючий. Вони потребують після себе додатків у родовому, а не орудному відмінку: завідувач відділу, а не відділом, командувач війська, а не військом.

***********************************

Так, до того, настільки чи такий?

Часто чуємо: “Чому ти так знервований?”, “Я сьогодні так стомлена”, “Напередодні екзаменів учителі були так заклопотані”. Чи правильні ці фрази? З погляду сучасної української літературної мови треба вживати не так знервований, а такий знервований, не так стомлена, а така стомлена, не так заклопотані, а такі заклопотані.

У деяких випадках займенником такий доцільно замінювати й словосполучення до того та прислівник настільки. Не до того (настільки) ревнивий, а такий ревнивий, не до того (настільки) поганий, а такий поганий. “Вистава була до того нецікавою, що глядачі стали виходити із зали” (з газети). Тут замість до того слід поставити такою.

Піддослідний – підслідний – підслідчий

Схожі за вимовою, але відрізняються одне від одного значенням.

Піддослідний – який є об’єктом наукового дослідження, експерименту. Піддослідні тварини, піддослідна картопля. Підслідний (прикметник, іменник). У юриспруденції – особа, котра перебуває під слідством. Підслідного допитали.

Підслідчий – призначений для тих, хто під слідством. Підслідча камера.