Професора чи професори?

Користуймося активними конструкціями

В одному з недавніх "Уроків..." ("Хрещатик" за 5 квітня) ми розповідали про невідмінювані дієслівні форми на -но, -то, які вживають у всіх стилях сучасного мовлення – від офіційно-ділових документів до уснорозмовних та фольклорних текстів. Завдання виконано, домовленостей досягнуто, врожай зібрано. Такі форми характерні для речень, де наголошуємо на результатах певних дій. Самих же дійових осіб при цьому не згадуємо. А коли є потреба вказати їх, то слід віддавати перевагу активним синтаксичним побудовам.

На жаль, наші ЗМІ досить часто порушують цю вимогу: "Верховною Радою прийнято нові закони", "Директором головна увага приділена добору кадрів", "Роман був написаний автором ще у війну", "Нашим колективом дотримане слово".

Це так звані пасивні конструкції, здебільшого штучні, незграбні, в яких мовлення втрачає природну еластичність. Тут суб'єкт (виконавець дії) замість бути підметом стає додатком. Тому краще сказати чи написати: "Верховна Рада прийняла нові закони", "Директор головну увагу приділив доборові кадрів", "Автор написав роман ще у війну", "Наш колектив дотримав слова".

***

Навіть від людей з вищою освітою можна почути: професора пішли, вчителя засідають, офіцера виїжджають на полігон. Наголос, звичайно, ставлять на закінченні. Це не по-українському. У називному множини іменники чоловічого роду другої відміни, що позначають осіб, мають закінчення -и (для твердої групи): професори, офіцери та -і (для м'якої та мішаної груп): вчителі, секретарі.

Не завжди правильно використовують іменники чоловічого роду у сполученні з числівниками. За правилом, у поєднанні з два (три, чотири) вони також виступають у формі називного відмінка множини. Два (три, чотири) будинки, заводи (столи, стільці, студенти, школярі та ін.). Тим часом ми натрапляємо на такі фрази: "До гурту молоді підійшли два міліціонера (треба міліціонери)", "У центрі міста виросли три багатоповерхові будинка (треба будинки)", "Чотири студента (треба студенти) вже написали дипломні роботи". Закінчення -а вживається лише в іменниках, що мають суфікс -ин (який випадає в множині): киянин – кияни – чотири киянина (частіше четверо киян).

Потребує пояснень використання з числівниками слова чоловік. Коли ми кажемо два (три, чотири) чоловіки, то маємо на увазі тільки представників сильної статі. А якщо йдеться про якусь кількість людей незалежно від статі, тоді буде закінчення -а: "На виробничу практику вирушило 103 чоловіка" (тобто люди обох статей). Цю особливість пояснюємо тим, що спочатку іменник чоловік мав у нас таке саме значення, як і в інших слов'ян,- являв собою однину до слова люди. Потім лексема чоловік семантично звузилася і стала позначати лише половину людства, а в своєму первісному розумінні вона була замінена словом людина. Є й ще варіанти: 103 особи, 103 (сто троє) людей.

***********************************

Не самий великий, а найбільший

Потрібно бути дуже уважними, користуючись різними словосполученнями, що їх учені вважають найважливішою частиною нашого мовного процесу. Часто припускаються помилок (про що вже згадувалося в "Уроках..."), поєднуючи прислівники більш або менш з формою вищого ступеня, замість із звичайним прикметником. Отож: більш лагідний, більш важливий, менш цінний, а не більш лагідніший, більш важливіший, менш цінніший. Не можна слідом за російською мовою застосовувати для вираження найвищого ступеня порівняння слова самий. Не самий близький, самий дорогий, самий небезпечний, а найближчий, найдорожчий, найнебезпечніший.

Російський вислів лучшие люди українською перекладається не кращі, а найкращі люди, высшая мера наказания – найвища міра покарання, высшая аттестационная комиссия – найвища атестаційна комісія. Вищий ступінь порівняння прикметників у російській мові часом виражають не прикметником, а прислівником: "Брат моложе меня". По-українському: "Брат молодший від мене (за мене, ніж я)". Неправильно: "Брат молодший мене", "Брат молодше мене".

Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).

Зверх плану – понад план, на днях – цими днями, відмінити – скасувати, в кінці кінців – зрештою, врешті-решт, кінець кінцем, в остаточному рахунку – в кінцевому підсумку, до цих пір – досі, другим разом – іншим разом, з виду випустити – випустити з уваги, заявитися – прийти, прибути, ставити у вину – ставити за провину, кожного року – щороку, кожний раз – щоразу, мало-мальськи – хоч трохи, перетурбації – пертурбації, признак – ознака, роди – пологи, світер – светр, у найближчий час – найближчим часом, близькі по духу – споріднені духом, дрель – дриль (свердло), Євроазія – Євразія, творче лице – творче обличчя, смокче під ложечкою – смокче під грудьми, технічка – техпрацівниця, натощак – натщесерце, моральні начала – моральні засади, халатне ставлення – недбале ставлення, прийшла удача – пощастило, поталанило, прожиточний мінімум – прожитковий мінімум, падіння виробництва – спад виробництва, з панею Людмилою – з пані Людмилою, поставка газу – постачання газу, правові причини – правові підстави, робота зборів триває – збори тривають, у силу різних обставин – через різні обставини, чіпляти лапшу на вуха – чіпляти локшину, взяти ссуду – взяти позику, поселитися – оселитися, факт на лице – незаперечний факт, будь-якою ціною – за будь-яку ціну, шалфей – шавлія, шаром покоти – порожнісінько, паливно-мастильні матеріали – пально-мастильні матеріали, прихожани церкви – парафіяни церкви, кольорова капуста – цвітна капуста, чистої води обман – чистісінька брехня.

***********************************