Міфічний і міфологічний

“Чи завжди можуть виступати паралельно слова міфічний і міфологічний?”

Міфічний походить від іменника міф, який найчастіше вживають у таких двох основних значеннях: прямому – “стародавнє народне сказання про богів і героїв” та переносному – “щось легендарне, фантастичне, казкове, уявне”; “вигадка”. “Шукачі щастя підстерігали міфічний цвіт папороті в лісі” (Максим Рильський); “Розповідає про якогось міфічного бухгалтера, котрий, працюючи на силікатному заводі, зумів у портфелі наносити собі цегли на цілий будинок” (Олесь Гончар). Міфологічний – той, що стосується міфології як сукупності, системи міфів, науки про них. Згадані прикметники можуть часом бути синонімами – коли мовиться про щось притаманне й окремому міфові, й міфології в цілому. Тобто коли міфічний передає зміст “стародавній народний твір про богів та героїв”, а міфологічний – “сукупність, система міфів”. Наприклад: міфічний герой і міфологічний герой, міфічний сюжет і міфологічний сюжет (сюжет з міфології). Але вживати міфологічний паралельно до міфічний не слід, якщо йдеться про деякі складники значення переносного – “фантастичний”, “казковий” чи “уявний”. Не скажеш: “він назвав якусь міфологічну суму”, а тільки “якусь міфічну (фантастичну) суму”. Уявлення, пов’язані з міфологією, бувають міфологічними і міфічними, а особистість – лише міфічною (легендарною).

***********************************

Урок 17 Стара казка чи давня казка?

Як прикметник слово старий уживається в значенні “літній” (старий чоловік); “непридатний до вжитку”, “занедбаний”, “занехаяний” (стара шапка); “несучасний”, “колишній” (зброя старого зразка); “той, що передував чомусь” (повернувся на старе місце).

Лексему старий часто невиправдано використовують замість давній: старий приятель, стара казка, стара звичка. Треба: давній приятель, давня казка, давня звичка.

* * *

Палата общин чи палата громад?

Парламент Великобританії складається з двох палат – палати лордів і палати громад. Перша верхня, друга нижня. Такий поділ відбувся в середині ХІV століття. Про це знають усі, крім деяких працівників наших ЗМІ, які часом розповідають про англійську палату общин. Помилка більш ніж прикра, зауважує мовознавець Олександр Пономарів, бо община в нормальній українській мові – це “форма виробничого і громадського об’єднання людей у докласовому суспільстві, що характеризується спільною власністю на засоби виробництва”. Наприклад: “Палата громад обирається кожні п’ять років за мажоритарною системою” (з газети); “Відокремлена група людей являла собою самостійну, найпримітивнішу організацію суспільства – первісну, дородову общину” (з підручника).

* * *

Звідки взявся іменник джусік?

Наша мова, як кожна інша, має певні внутрішні правила та закони щодо словотвору, словотвірних основ і суфіксів, щодо запозичень. Але хіба це цікавить когось? Без найменшої на те потреби беруть англійське juice, додають до нього російський суфікс на позначення здрібнілості – ик – і готовий український покруч джусік, що означає “сік”. Тільки брак знання й природного відчуття мови спричинив таку словесну дивовижу.

* * *