Тягнути – спричиняти

В офіційних документах та публікаціях на юридичні теми частенько впадають в око хибні фрази типу “Такі дії тягнуть (потягнуть) за собою прикрі наслідки”. Чому хибні? Бо побудовані на російський кшталт: потягнути – це повлечь (у розумінні “потащить”). А в нашому контексті доречні слова спричинити (що), призвести (до чого). Тож фраза має звучати: “Такі дії призведуть до прикрих наслідків” або “спричинять прикрі наслідки”.

***********************************

Дійовий – діючий

Дійовий – здатний активно діяти; спроможний робити вплив на що-небудь. “З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим” (з журналу).

Дійова особа: а) учасник якоїсь події, справи (“Факти всі перевірені, дійові особи не вигадані” – Юрій Яновський); б) персонажа, героя драматургічного твору також слід називати дійовою особою, а не діючою (“Народ – козацька маса, селянство, міське ремісництво – є активною дійовою особою в опері Костянтина Данькевича” – з журналу). Навпаки, правильним у сучасній літературній мові вважається вислів діюча армія. Тут діючий уживається як означення. Використовувати це слово у складі дієприкметникового звороту не рекомендується: в цьому разі вдаються до описового способу. Наприклад, надають перевагу конструкції речення “Злочинні угруповання, що діють у місті, поділили між собою речові ринки”, а не “Злочинні угруповання, діючі в місті...”

Замість діючий у таких словосполученнях, як діючий прем’єр, діючий правопис, діюча програма, діюче законодавство, тепер у літературній мові вживають чинний прем’єр, чинний правопис, чинна програма, чинне законодавство.

У значенні “вагомий”, “ефективний”, “результативний” найчастіше виступає слово дійовий. “З турботи про рідних, про найближчих людей і починається дійова доброта людська”; дійовий вплив, дійовий засіб, дійове виховання, дійове знаряддя тощо.

Загрожувати – погрожувати

Хоч ці лексеми близькі морфологічно, але змістово розрізняються.

Загрожувати – становити небезпеку, створювати її. “Суперечка загрожувала перерости в сварку” (Петро Колесник), “Артамонову загрожувала сліпота” (Любомир Дмитерко).

Погрожувати – залякувати чим-небудь, нахвалятися зробити щось неприємне. “Начальник полкової розвідки... погрожував розстріляти нашого старшого лейтенанта з “особистої зброї” (Іван Багмут). Однак декотрі мовці, та й автори художніх творів, часом не надають значення відмінностям у семантиці цих двох слів і тим самим припускаються стилістичних помилок. Приміром, “Гнила осінь погрожувала (треба: загрожувала) засмоктати вози і гармати в грузьких болотах”; “Часто, посварившись з братом, дівчинка загрожувала (треба: погрожувала), що розповість батькам про його витівки”.

Ящик – скринька – шухляда

Найбільш “українським” серед іменників цієї тематичної групи навчальне видання “Антисуржик” називає слово скриня, яке вживалося в нас на позначення виду меблів, а також посудини у млині, куди падає борошно. Ще порівняно недавно скриня була майже в кожній хаті: у ній зберігали одяг, коштовні речі. Слово увійшло у прислів’я “Добра (мудра) господиня, коли повна скриня”.

Скринькою сьогодні звуть малу скриню. До неї, спеціально обладнаної (має насамперед отвір), вкидають кореспонденцію. З цим словом існують сполучення поштова скринька, скринька для скарг і пропозицій, скринька для запитань, скринька для бюлетенів тощо. Шухляда – це висувний ящик, що вважається частиною меблів (шафи, стола, буфета). У шухлядах можна тримати ножі, ложки, виделки, ключі, зошити, інші дрібні предмети, туди складають білизну.

Слово ящик відоме в українській мові, але, як засвідчує Словник Бориса Грінченка, воно ще в позаминулому столітті вживалося в значеннях: а) частина воза; б) кухлик. Сьогодні такі значення майже втратилися, натомість розвинулися інші. Цю лексему рекомендують нині використовувати в розумінні “дерев’яний предмет для зберігання або перевезення речей”.

Багато хто не розрізняє змісту слів ящик, скринька, шухляда і вживає ящик там, де в літературній мові узвичаїлися інші іменники. Неправильно: поштовий ящик, ящик письмового стола. Треба: поштова скринька, шухляда письмового стола.

***********************************