Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uroky_derzhavnoyi_movy.doc
Скачиваний:
40
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
4.52 Mб
Скачать

Подавати чи надавати допомогу?

Наведені словосполучення виступають у нашій мові паралельно, як варіантні, хоч є певні відтінки в конкретному вживанні. Медики звичайно подають допомогу недужим. “Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу” (Дмитро Ткач). Це дієслово входить до фразеологічного звороту подавати руку допомоги. Вислів подавати допомогу широко вживають українські письменники в своїх творах.

А словосполучення надавати допомогу характерне здебільшого для офіційно-ділового, інформаційного текстів і має в своєму значенні відтінок абстрактності, узагальненості. “У зв’язку з посухою регіонам буде надано допомогу” (з газети).

* * *

Виручити і вторгувати

“Чи можна вважати дієслова виручити і вторгувати синонімами?”

Лексеми виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, тобто – “виводити, вивести (виведення) зі скрутного становища”, “ставати, (стати) комусь у пригоді”, “позбавляти лиха, неволі”. Наприклад: “Помандрував (дід) у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань” (Олекса Стороженко).

Але часом дієслову виручати та іменникові виручка надають невластивого значення “одержувати певну кількість грошей від продажу чогось”: “Оце поїхала до міста й на базарі за яблука виручила сто гривень” (з живих уст). Коли йдеться про торговельні справи, то тут виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів. Ось вони: вторгувати, виторг. “Катерина вторгувала якогось карбованця за яєчка” (Степан Чорнобривець), “Виторг, слава Богу, добрий” (з газети).

* * *

Абикання

“Як ви розцінюєте модне сьогодні в нашому мовленні “абикання”?

Негативно. Комусь, бачте, сполучник щоб видався непрестижним, і пішло-поїхало: в багатьох редакціях його виправляють на аби. “Передові” кадри в усіх сферах, навіть високі чиновники, мають за честь “абикати”. А ця пошесть не що інше, як руйнування українських мовних традицій. Аби в значенні щоб жодного разу не вживав Тарас Шевченко. От і в його “Заповіті”: “Щоб лани широкополі...”. Як свідчить видатний мовознавець Іван Огієнко, в українських думах теж не зафіксовано такого вживання.

Сполучник аби звичайно є відповідником російських лишь бы, только бы: “Хоч гірше, аби інше”, “Стук-грюк, аби з рук” (прислів’я). У цьому розумінні використовував аби і наш Кобзар: “А червінців! Хоч не його, так що? Аби гроші (“Гайдамаки”).

Втім, в деяких говірках західних областей України аби править за синонім сполучників щоб, хоч би, якби, що позначилося і в класичній літературі, приміром: “Я аби хотів що попові дати, то не дам, бо не маю, а він аби хотів здерти, то не здере, бо не має що дерти” (Василь Стефаник). Однак мовна норма вимагає завжди ставити щоб у його безпосередньому значенні, як це чуємо у відомій народній пісні: “... щоб наша доля нас не цуралась, щоб краще в світі жилося!”

* * *

Бік і сторона

“Відомо, що вживання близьких за значенням іменників бік і сторона пов’язане з певними труднощами. “Уроки...” про це вже писали. Але частково й розрізнено. А може, присвятити названій темі окремий розділ? “

Будь ласка. За спостереженням авторів посібника “Культура мови на щодень”, синоніми бік і сторона взаємозамінні не в усіх значеннях. Перший з них уживають тоді, коли говорять про правий чи лівий бік, указуючи на якусь частину тулуба від плеча до стегна, приміром: “Єремія повернувся на другий бік, розплющив очі, а перед ним, неначе серед темної горниці, знов блиснули такі пишні, такі палкі очі, про які тільки в казках розказують” (Іван Нечуй-Левицький). Це значення слова лягло в основу прислів’їв і приказок: “Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в котрім місці”, “Лайка не бійка, в боку не болить” тощо. Послуговуються ним, коли йдеться про родинні зв’язки: “Були, правда, дядьки та тітки з материного боку” (Панас Мирний”). У книжних стилях усталилися стандартизовані словосполучення зі згаданим іменником: лицьовий, зворотний, тіньовий, матеріальний, позитивний бік, бути на чийомусь боці, хитатися в бік кого (чого). Досить активна синтаксична конструкція з одного боку, з другого (а не з іншого) боку, якою користуються при зіставленні або переліку. З російської мови перекладаємо: в сторону – убік, в сторону чего – у бік чого, по обеим сторонам – по обидва боки.

Іменник сторона трапляється в літературній мові значно рідше: слабка сторона твору, моє діло сторона (але невдало: притулити до лівої сторони грудей, повернути в сторону, прихилити на свою сторону, є й інша сторона питання – тут доречна лексема бік). Слово сторона, як свідчать приклади з художнього стилю та уснорозмовної практики, синонімічне до іменників місцевість, область, район; край, країна, батьківщина, вітчизна. Рідна сторона, далека сторона, в наддніпрянській стороні. Функціонує воно й у значенні “кружним шляхом, в обхід”. У такому випадку відбувається перехід мовної одиниці з розряду іменників у прислівники, наприклад: “І ця пісня, і дві тополі, і дощик, що насправді йшов стороною, перевернули душу парубкові” (Михайло Стельмах).

А ще лексему використовують у офіційних паперах, юридичних документах у складі термінів типу: винна, позовна, потерпіла, зацікавлена сторона, договірні сторони, дебати сторін, супротивні сторони. Таке слововживання вказує на те, що під стороною мають на увазі особу (групу осіб, організацію), яка протиставляється іншим.

Неправильним є вживання сторона в значенні “погляд, розуміння”: “З фінансової сторони ті підприємства не рентабельні” (з газети). Літературна норма вимагає поставити тут іменник погляд: “З фінансового погляду...” Є труднощі у виборі прикметників однобічний – односторонній, всебічний – всесторонній. Якщо йдеться про вуличний рух транспорту, застосовуємо вислови однобічний рух, двобічний рух. Коли укладають договір, готують відповідні документи, мовиться про двосторонню угоду, двосторонні чи односторонні вимоги.

***********************************

Урок 9

Відповідаємо на запитання читачів (V)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]