Смаження – смаженя

Смаження, смажіння – дія за значенням смажити. “Щоб м’ясо було ніжним, потрібно його перед смаженням, приблизно за годину, густо намазати гірчицею” (з журналу); “Я ненавиджу те смажіння та печіння” (Іван Нечуй-Левицький).

Смаженя (наголос на другому складі) – страва зі смажених яєць; яєчня. “Гнат зразу ж дістав гроші й дав матері, щоб купила яєчка й зробила смаженю” (Степан Чорнобривець).

Спадковість – спадщина – спадкування

Спадковість – сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, дідів. Закони спадковості, добра спадковість. Не плутати зі словом спадкоємність, яке має інший відтінок. Спадкоємність поколінь.

Спадщина (рідше спадок) –

1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи. Батьківська спадщина, дістати в спадщину (спадок). 2. Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх діячів. Культурна спадщина, літературна спадщина.

Спадкування (успадкування) – одержання спадщини від когось; перехід майна небіжчика до спадкоємців. Право спадкування.

Незаперечний – безперечний

Незаперечний – той, що не може бути заперечений; явний, очевидний. Вживається зі словами: авторитет, доказ, успіх, факт, рішення, явище, дані. Похідні: незаперечність (незаперечність висновків, незаперечність переконань), незаперечно (незаперечно доведено; “Слід незаперечно свідчив про те, що вовк десь тут, що він не втік звідси” – Павло Загребельний).

Безперечний – який не викликає будь-яких заперечень, сумнівів, цілком очевидний. Уживається зі словами: зв’язок, інтерес, лідер, ознака, перемога, правда, реальність, річ, талановитість, досягнення і т. ін. “Все це здається мені безперечним і диким безглуздям” (Микола Зеров); “Літературне походження багатьох із них (пісень) безперечне” (Максим Рильський). Похідні: безперечність (безперечність наслідків досліджень), безперечно. “Безперечно, що вона не винна” (Леонід Первомайський), “Безперечно, якась зміна сталася з старим пастухом” (Олесь Донченко).

Користь – корисність

Користь – добрі результати, матеріальна вигода для когось, чогось. Велика користь, давати користь, мати користь.

Корисність – якість корисного. Корисність речі, корисність спорту.

Укладати – вкладати

Укладати – офіційно домовлятися про щось, визначаючи умови, складати (договір, угоду, союз), упорядковувати (словники, збірники); накреслювати (плани тощо).

У всіх інших значеннях укладати вживається паралельно з вкладати.

***********************************

У капусти не качан, а головка

Приємно, що, крім “Хрещатика”, мовні рубрики з’являються в інших виданнях. Скажімо, в “Українському народному календарі” за 2002 рік виступає з цікавими публікаціями на цю тему Тетяна Теодорович. “Запитаєш про ціну на базарі, – пише вона, – і почуєш у відповідь: “П’ять рублів” або у кращому разі “П’ять гривнів”. Поважаймо нашу грошову одиницю, називаймо її правильно: “гривня”. І відмінюймо правильно. Отже, пам’ятаємо: гривня – грошова одиниця, гривна – давньоруська прикраса. Тому дві гривні і дві гривни – це різні речі. Гривня, зрозуміло, жіночого роду, тож дивно і смішно чути: один гривень. А ще часто чуємо: п’ять гривнів, двадцять п’ять гривнів замість правильного п’ять гривень, двадцять п’ять гривень. Якщо важко осягнути відмінювання – скористайтеся шпаргалкою у день зарплати: прочитайте уважненько, що написано на купюрах.

Не кажіть, що ви купили кілька качанів капусти, адже качан означає: стрижень головки капусти (російською “кочерыжка”). Якщо йдеться про плід кукурудзи (потовщене стебло суцвіття), тут качан на місці. А в капусти головка.

До речі, головка також у цвяха. Не шляпка (і, звичайно ж, не капелюшок, і не брилик) – саме головка. А у гриба шапка, шапочка”.