Урок 32 Шестидесяти чи шістдесяти?

У вживанні числівників мовці часом припускаються помилок. Наприклад, пишуть п’ятидесяти, семидесяти, тридцяти третього. Причина: незнання того, що в складених числівниках на -дцять і -десять відмінюється лише друга частина. Шістдесяти, шістдесятьом, сімдесяти, сімдесятьом. У складних числівниках на позначення сотень відмінюються обидва компоненти: чотирмастами, чотирьомстам. У складних же порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово: двадцять третій, двадцять третього, двадцять третьому.

* * *

Як перекладати російську лексему следующий?

Вона може бути і дієприкметником, і прикметником. Дієприкметник відповідно до певного значення перекладається українською описовою конструкцією зі сполучником: следующий через станцию поезд – поїзд, що проходить через станцію; следующий советам врача пациент – пацієнт, який слухає порад лікаря; следующие из сказанного выводы – висновки, що випливають із сказаного, наголошується в навчальному посібнику “Стилістика ділової мови”.

Прикметник следующий має такі українські відповідники: наступний, дальший, другий. У значенні займенника (як правило, перед перерахуванням або поясненням) це слово передається лексемою такий. Сейчас будут выступать следующие депутаты – зараз виступатимуть такі депутати; скажу вам следующее – скажу вам таке; вызываются следующие лица – викликаються такі особи.

Запам’ятайте відповідники російських зворотів зі словом следующий: в следующий раз – наступного разу; на следующий день – на другий день, другого (наступного) дня; следующим выступает – далі виступає; следующим образом – так, таким чином, у такий спосіб.

* * *

Які трапляються помилки в реченнях з дієприслівниками?

Насамперед варто нагадати, що дієприслівники бувають недоконаного і доконаного виду. Перші утворюються за допомогою суфіксів -учи (-ючи) та -ачи (-ячи): ідучи, співаючи, лежачи, стоячи. Форми із -а (-я) (лежа, сидя, стоя) для сучасної літературної мови є ненормативними. Другі утворюються за допомогою суфікса -вши (-ши): написавши, піднявши, принісши, прибігши, посивівши.

Дієприслівник означає додаткову дію до дієслів-присудків (працював, щось наспівуючи; зрозумівши все, усміхнулася). Отже, дія, що виражається дієприслівником, неодмінно має стосуватися підмета. Приміром: “І зваривши обід, і подавши на стіл, Маруся заливалася слізоньками, відгадувавши певно, що востаннє бачить свого Василечка” (Григорій Квітка-Основ’яненко); “Помітивши, що Остап не рушиться з місця, вона вхопила його під руку і сливе поволокла за собою” (Михайло Коцюбинський). Порушенням норми є речення, в яких суб’єкти дій, виражених дієприслівником і присудком, не збігаються, як-от: “Відпочиваючи у Карпатах, мені надзвичайно сподобалось обслуговування. Спіткнувшись вчора, у нього зломилася нога”. (Виходить, що відпочивало в Карпатах обслуговування, а спіткнулася нога). Дієприслівник не може приєднуватися до пасивної конструкції. “Докладаючи всіх зусиль, урожай збирається без втрат”; “Працюючи тиждень, ремонт був завершений”. У безособовому реченні дієприслівник може вживатися тільки в тому разі, коли у складі присудка є інфінітив: “Іноді доводилось попід віттям і крізь ліани пролазити, мов у темну нору, зігнувшись” (Іван Багряний); “Будували нову хату і біля неї обов’язково висаджували калину, щоб восени, вставляючи подвійні вікна, можна було покласти між шибами пучки червоних грон” (Василь Скуратівський). У інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі: “Вивчаючи географію, у нас не було жодних проблем”; “Граючи в спортлото, мені часто щастить”. Правильно: “Вивчаючи географію, я не мав жодних проблем”; “Коли я граю в спортлото, мені часто щастить”.

* * *