Завдяки – дякуючи

Завдяки (кому, чому), прийменник, сполучається з давальним відмінком. Застосовується на позначення причини, що викликає бажаний результат. “І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни” (Олесь Гончар), “Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок” (Любомир Дмитерко).

Неправильно вживають завдяки для називання негативної причини. “Урок не відбувся завдяки хворобі вчителя” (треба: через хворобу).

Зате у зворотах дякуючи допомозі, дякуючи підтримці, дякуючи добрій організації тощо доречне слово завдяки. Адже дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і стоїть на місці, приміром, у такому контексті: “Подорожній відпочив і збирався йти, дякуючи господарям за гостинність”.

Щільний – тісний

Збігаються у значенні “який складається з осіб, предметів, розташованих одне біля одного”. Щільний (тісний) натовп. Оточити щільним (тісним) колом.

Тільки щільний передає зміст “такий, чиї складники міцно поєднані між собою”. Щільні шари атмосфери.

Тільки тісний уживається в розумінні “такий, у якому мало вільного місця, недостатньо просторий; що має менший, ніж потрібно, розмір; близький, спільний (про взаємини, стосунки)”. Тісне взуття, тісна кімната; тісна дружба, тісні контакти.

На адресу – за адресою

Багато рекламних текстів, що їх уміщують наші ЗМІ, закінчуються синтаксично безграмотним закликом звертатися за адресою. На запитання куди? відповідає в цьому випадку іменник із прийменником на, який означає напрямок дії. Листи надсилайте на адресу... По довідки звертайтеся на адресу...

За вживаємо тоді, коли треба вказати місце, де відбувається дія. Курси для вивчення іноземних мов розташовані за адресою...

Дещо про аналогію

Відомо, що аналогія – то подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями. Однак не всі мовці вміють грамотно поєднувати цей іменник з іншими словами. Хоча він і має відтінок книжності, але трапляється в різних стилях, зокрема в усно-розмовному. Сполучуваність лексеми іншомовного походження розвинулася під впливом синтаксичних зв’язків питомих українських слів близького значення. Найуживаніше керування при лексемі аналогія – прийменниково-відмінкова форма з плюс давальний відмінок – подібне до керування при словах зіставлення, порівняння. “Повільне обертання Венери становить особливий інтерес для її дослідження, оскільки тут напрошується аналогія з невивченою на Землі тропічною циркуляцією” (з журналу). Рідше аналогія сполучається з прийменниково-відмінковою формою до плюс родовий відмінок. Тут відчувається вплив керування при іменникові подібність. “Відомий мистецтвознавець Мутер гадав, що всі сюжети, крім замовлених, виникли у Рембранта як аналогія до його інтимних переживань” (з журналу). Аналогія до відомого факту, аналогія до тяжкої недуги.

У мовній практиці усталився вислів за аналогією до плюс родовий відмінок. За аналогією до відомого процесу. Поєднання слова аналогія з конструкцією між плюс орудний відмінок і безприйменниковий орудний відмінок теж трапляється досить часто. “Є певна тематична аналогія між романом Вадима Собка та повістю Михайла Чабанівського “Кам’яне небо” (з газети).