Садовити – саджати – садити

Ці багатозначні слова, виступаючи часто синонімами, різняться характерною сполучуваністю, а також стилістичним забарвленням та входженням у фразеологічні звороти.

За стіл, на покуті, на коня садовлять, саджають, садять. Дерева, кущі – садять, саджають. За секретаря, за обліковця садовлять, садять. Квочку на яйця тільки садять, а не садовлять і не саджають. А хліб у піч, навпаки, саджають. “Підгорнула попіл до челюстей, клала на лопату змащений розколоченим жовтком хліб і саджала на черінь” (Євген Гуцало).

***********************************

Звичайно – зазвичай

Прислівник звичайно виконує в українській мові кілька функцій. Виступає одним із синонімів до слів просто, прозаїчно, ствердної частки так (авжеж, атож). Однак найбільше його використовують у двох значеннях – “як завжди, як заведено” (не виділяючи комами) та в ролі вставного слова (виділяючи комами).

Останнім часом у засобах масової інформації спостерігається тенденція вживати звичайно лише як вставне слово. А в значенні “як завжди, як заведено” чимраз частіше бачимо давнє українське слово зазвичай (наголос на другому складі), що його не цуралися наші класики. “Тож затемна він причвалав на став, зігнувшись ще більше, ніж зазвичай” (Максим Рильський), “Павло після роботи зазвичай заходив до кафе випити чашечку кави” (з газети).

***********************************

Результат – наслідок

Результат – остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, роботи, заняття, розвитку тощо, показник чого-небудь; сума, яку одержують після певних математичних дій: результати експерименту, результат спостережень. У всіх інших значеннях уживаються паралельно. З прийменником в (у) перше з цих слів завжди пишуть окремо: в результаті, а друге – разом: внаслідок. “Коли так багато зразу береться всяких вражінь (вражень), то в результаті – хаос” (Михайло Коцюбинський), “Внаслідок пожежі фабрика зазнала значних матеріальних збитків” (з газети).

***********************************

Дрібний – мілкий

Слово дрібний передає значення “малий за розміром, обсягом”, “невеликий на зріст; юний”. Дрібна рибка, дрібний дощ, дрібні діти. “Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять” (Леся Українка).

Вживається цей прикметник і переносно, характеризуючи суспільне чи економічне становище людини. Дрібний буржуа, дрібний власник, дрібний чиновник. Означає також “незначний, другорядний”. “Ця пригода зовсім здається тобі дрібною, але вона мені багато дала” (Юрій Яновський).

Мілкий – що має невелику глибину. Мілка річка, мілка оранка, мілка миска. У переносному значенні – “неістотний”.

Нечіткість у вживанні слів дрібний і мілкий переносно часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття різний зміст. Наприклад, тема буває мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівняймо у Івана Франка в “Маніпулянтці”: “Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!”, де без аналізу контексту важко збагнути, що саме означає тут мілкий – “неглибокий”, “поверховий” чи “дріб’язковий”, “нікчемний”.

Щоб з’ясувати, який з двох прикметників слід ужити, мовознавець Євгенія Чак радить підставити в речення їхні синоніми: до дрібний – малий, невеликий; до мілкий – неглибокий. Сказати, наприклад, “неглибокі гроші” не можна, цей вислів позбавлений змісту, а невеликі (тобто дрібні) гроші – словосполучення цілком можливе. Тому треба говорити дрібні гроші. Заміна слів дрібний і мілкий синонімами і в інших випадках дає змогу зробити правильний вибір.

***********************************