Агресивне слово ”залишати"

Часто думають, що слова залишати і покидати є абсолютні синоніми, а тому до них, мовляв, можна вдаватися довільно. Але то не так. Коли мовиться, що хтось надовго або й назовсім від’їздить чи відходить від когось, чогось, то слід вживати лексему покидати: “Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче, як ти мене покидаєш, – тільки подумай!” (народна пісня). На жаль, останнім часом це дієслово трапляється в нашому вжитку чимраз рідше: його виштовхує з мовлення залишати.

А яке ж у нього значення? Залишати слушне тоді, коли мовиться про почуття, речі, що зостаються після когось, або висловлюється думка припинити, перервати щось: “Ніхто не залишить свого кохання” (Марко Вовчок); “Він залишив дітям велику спадщину” (словник за редакцією Агатангела Кримського); “Не хотіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити” (Леся Українка).

Слова відзначати і зазначати мають спільне значення “звертати увагу на щось, наголошувати, підкреслювати”. Обоє вони належать до книжкових стилістичних засобів. Відзначати (зазначати) на полях щоденника.

Тільки відзначати. 1. Відзначати цінним подарунком. 2. Святкувати. Відзначати ювілей.

У розмовному стилі замість відзначати використовують синоніми помітити, побачити. Я помітив, що батько незадоволений. Щодо дієслова відмічати, яким часто послуговуються в усному мовленні, то це явна калька з російської.

Експресивно забарвлене слово сповіщати поєднується з тими самими відмінковими формами, що й синонімічне повідомляти, яке має виразний книжний відтінок. Сповіщати (повідомляти) товариша і сповіщати (повідомляти) товаришеві. Щоправда, останнім часом спостерігається тенденція розрізняти ці дієслова за керуванням, а саме: перше з них охочіше сполучають з родовим відмінком, наприклад: “... І про біду людей не сповістять” (Ліна Костенко). При дієслові ж повідомляти перевагу віддають давальному відмінку: “Про злочинця міліції повідомили дуже пізно” (з газ.).

Не так давно увійшов до нашого мовного вжитку прикметник мажоритарний, і багато хто, не знаючи його значення, плутає це незвичне, загадкове слово з іншим – мажорний. Між тим мажоритарний означає “який належить до більшості, заснований на більшості”. Мажоритарна виборча система. А мажорний, як відомо, то бадьорий, радісний. Мажорний настрій.

***********************************

Коли разом, а коли окремо?

“Додати до вищесказаного – додати до щойно сказаного”. Обидва вислови розрізняються залежно від способу мовлення. На письмі вживається вищесказаний, а в усному мовленні – щойно сказаний. Та це й зрозуміло, адже написане слово міститься вище того, що буде написане далі, або нижче того, яке вже тут з’явилося. А в усній мові виголошені слова ми фіксуємо як такі, що прозвучали одне за одним у певний відтинок часу: ті раніше, інші – слідом, одразу за ними чи згодом.

Лексеми вищесказаний, нижческазаний стали офіційно-діловими термінами, їхні складові частини пишуться разом. А щойно сказаний – вільне словосполучення, частини якого відділені одна від одної.

Можуть окремо писатися й слова вище сказаний і нижче сказаний, коли вони виступають як звичайні сполуки в неофіційному вживанні. Тоді можлива й інверсія, тобто зміна порядку їхніх складників: сказаний вище, сказаний нижче.

Прислівники з префіксами слід відрізняти від однозвучних із ними сполучень прийменників з іменниками, числівниками, займенниками, що зберігають у реченні свої функції як окремі частини мови, отже, і пишуться окремо.

Він повернув убік. Ударив у бік.

Люди зібралися докупи. До купи документів додали нові.

Зателефонувати зранку. Працювали з ранку до вечора.

Спочатку прочитати, потім записати. Читав з початку розділу.

Розбити ворога наголову. Як сніг на голову.

Працювати вдень. В день екзамену.

Вивчати вірш напам’ять. Подаруй фото на пам’ять.

Авто мчало назустріч. На зустріч з міністром.

Всередині щось дуже заболіло. Це правило в середині сторінки.

Подався до себе нагору. Альпіністи виходили на гору.

Виконав завдання наполовину. Розраховувати на половину прибутків.

Не знав зроду. З роду козаків.

Зауважую востаннє. Постукав в останнє вікно.

Усі чули це вперше. Партизани навідалися в перше село.

Втім, я не заперечую. В тім є і твоя вина.

Нащо було пускати чутки? На що ти натякаєш?

Директор теж виступив на зборах. Казав те ж, що і я.

Якось уже воно буде. Як ось і гості на поріг.

Насилу дійшов. Не покладайся на силу.

Буде по-вашому. По вашому голосу я все зрозумів.

Складний префікс недо... виражає невідповідність прийнятій нормі: недоїдати, недорозвинутий, недосолений. Пишеться разом, у тому числі з дієсловами. Не плутати з часткою не, що пишеться окремо з дієсловами, які мають префікс до й означають “доведення дії до кінця”: недокинув м’яча до воріт і не докинув дров у піч.

Перехідні дієслова з префіксом недо... керують родовим і знахідним відмінками: недобрала два бали, недодали здачі. Форма родового відмінка, як правило, вживається тоді, коли кількісне значення не конкретизується.

Порівняймо:

Недобачати (погано бачити). Не добачати (не помічати) помилок.

Недочувати (погано чути). Не дочути (не дослухати) до кінця.

Недоїдати (голодувати). Не доїдати обід.

Недодивитися за дитиною. Не додивитися фільм.

Треба розрізняти за значенням й інші близькі звучанням дієслова:

Нездужати (хворіти). Не здужати встати.

Неславити (ганьбити). Не славити (не прославляти).

Непокоїтися (турбуватися). Не покоїтися (не спочивати).

***********************************