Словничок-рятівничок від закання

“Чи не могла б редакція “Хрещатика” опублікувати “Словничок-рятівничок від закання”, якого склав мовознавець Святослав Караванський?”.

Скорочений варіант словничка

Закальна форма	Українська форма
за адресою (писати)	на адресу
за бажанням	на бажання
за віком (різнитися)	віком, літами
за вимогою	на вимогу
за волею випадку	волею випадку, з волі випадку
за голосом	по голосу, з голосу
за домаганням	на домагання
за думкою	на думку
за закликом	на заклик
за зізнанням кого	як зізнався хто
за зростом	по зросту
за ініціативою кого	на ініціативу чию
за клопотанням	(ухвала) на клопотання
за командою (спати)	на команду
за курсом (рухатися)	курсом
за недбалістю	через недбальство
за нездатністю	через нездатність
за ним (пізнати)	по ньому
за обличчям	по обличчю
за одягом (пізнати)	по одягу

***********************************

Урок 28

Відповідаємо на запитання читачів (ХХ)

Дивлюся телевізор чи дивлюся на телевізор

“Як правильно: дивлюся телевізор чи дивлюся на телевізор?”

Якщо мати на увазі показ чогось на телеекрані, то найточніше було б сказати: “Дивлюся телевізійну передачу”. Але в мовленні є тенденція до ощадливості, намагання висловити думку якомога коротше. Тому в розмовному стилі склалася формула дивитися телевізор – у розумінні “дивитися телевізійну передачу”. Можливо, цей вислів виник за аналогією до слухати радіо замість слухати радіопередачі.

Звичайно, дивлюся на телевізор сказати можна, однак в іншому значенні: по-перше, в буквальному (наприклад, “Я дивлюся на новий телевізор, і мені дуже подобається його зовнішнє оформлення”), по-друге, в переносному (“Я дивлюся на телевізор як на велике науково-технічне досягнення нашого часу”).

Таким чином, обидві конструкції – і з прямим додатком, і прийменникова – можливі, проте вживаються вони в різних значеннях: перша, коли йдеться про телевізійну передачу, друга, коли мають на увазі апарат, зазначала мовознавець Євгенія Чак.

* * *

З великої літери чи з малої?

“Як треба писати скорочену назву районного відділу народної освіти – з великої літери чи з малої?”

Райвно слід писати з малої літери як скорочення, що утворене від загальної назви і вимовляється як звичайне слово (без вставних звуків): облвно, міськвно.

* * *

Вживання лексеми розв’язок

“У яких випадках уживають лексему розв’язок?”

Тут доречно нагадати, що в українській мові функціонують іменники вирішення та розв’язання, дієслова вирішувати й розв’язувати, які можуть виступати як синоніми (особливо зі словами питання, проблема, справа, завдання).

“Сподіваюся, що Ви вирішите це питання до свого приїзду” (Михайло Коцюбинський), “Вирішення справи доручили Павлові Цимбалу” (зі звіту); “Створення на підприємствах належних виробничо-побутових умов залежить від розв’язання багатьох проблем” (з газети).

На жаль, наші ЗМІ незаслужено надають перевагу варіанту вирішувати, вирішення. Тож для врізноманітнення викладу варто частіше вживати лексеми розв’язувати, розв’язання як оригінальніші в нашій мові. Вдале архітектурне розв’язання, грунтовне науково-проектне розв’язання, сміливе інженерне розв’язання. Термін розв’язання використовують у спеціальній літературі (у завданнях з математики, фізики, хімії). Він означає послідовність відповідних дій, що дають змогу знайти відповідь на поставлену умову: “Сіткові й варіаційні методи добре розроблені та успішно застосовуються тільки для розв’язання внутрішніх задач математичної фізики” (з журналу). Якщо ж мовиться про відповідь до задачі – послуговуються словом розв’язок.

* * *