Туристський і туристичний

“Чи треба паралельно вживати слова туристський і туристичний?”

Варіант туристський перекриває значення туристичний, сполучаючись зі всіма словами, що стосуються туризму. Це професійний термін, яким широко послуговуються міжнародні організації: туристська галузь (потенціал, центри, об’єкти, діяльність, компанії, представництва, послуги, середовище, практика, проекти, зв’язки, кадри, індустрія, комплекс, ресурси).

Варіант туристичний неприродний з низкою лексем, які змістово поєднуються з поняттям “турист”: база, табір, вогнище, стежка, маршрут, путівка і т. ін. Цього “конкурента” силоміць нав’язали нашій мові. Тепер тільки й чуєш: туристична агенція, туристична фірма, туристичне бюро. А в спеціальній літературі про туризм різнобій: одні автори пишуть туристський, інші – туристичний. Треба відновити справедливість, щоб прикметник туристський, як і колись, охоплював усе коло понять про цю галузь.

* * *

Автор піднімає, порушує чи розв’язує проблеми?

“Як правильно: автор піднімає, порушує чи розв’язує проблеми?” По-перше, наголошувала лінгвіст Євгенія Чак, ці слова за змістом не тотожні: перші два – піднімати, порушувати – означають “привернути увагу до якогось питання, справи,” а третє – розв’язувати – “вирішувати їх”. Порушення проблеми ще не означає її розв’язання. Тому в один семантичний ряд ставити ці дієслова не можна.

По-друге, у сполученні з словами питання, проблема, справа, клопотання за нормами сучасної літературної мови, коли йдеться про значення “пропонувати для обговорення, розв’язання”, вживають дієслово порушувати або його контекстуальні синоніми ставити, висувати, розпочинати тощо. Однак використання лексеми піднімати замість порушувати нині сприймається як стилістичне відхилення.

Отже, краще сказати: “автор порушує проблеми...” або (з іншим значенням) “автор розв’язує проблеми...”

* * *

Чи виступає в множині іменник жах?

Є слова, що їх здавна повелося вживати тільки в однині. До них належать переважно ті, які позначають людські емоції: любов, кохання, тугу, смуток, сум тощо. Адже не кажемо: “Петренко відзначався любовами до багатьох людей” або “Щеміло серце від великих смутків”. Виняток становить хіба що іменник страх (у Марка Вовчка знаходимо: “Не нагадуй про страхи – поминули вони”).

Слово жах означає “надзвичайний страх”: “Тоді латинців жах напав” (Іван Котляревський). А страхіття передає зміст “чудовисько, потвора, яка наганяє страх на людей”. Нерідко воно є синонімом іменника жах, який у множині не виступає. Тому відповідно до російського звороту ужасы войны треба писати страхіття війни, а не жахи війни (так кажуть ті, хто не в ладах з українською мовою).

Як правильно: рубльовий чи рублевий?

Коли Радянський Союз розпався, нові незалежні держави, що постали на його теренах, запровадили національні валюти, а Росія успадкувала рубль. Ми вживаємо цю назву без перекладу, однак виникла проблема з утворенням прикметника. Деякі засоби масової інформації вподобали форму рубльовий. Але вона суперечить нормам української мови, за якими прикметники такого зразка мають наголошений суфікс -ев, а не -ьов: кришталь – кришталевий, мигдаль – мигдалевий, сталь – сталевий. Отже, єдино можлива форма рублевий. Рублева готівка, рублева зона, рублева маса.

* * *