Засвоювати – освоювати

Схожі звучанням, але відмінні значеннєво.

Засвоювати – сприймаючи щось нове, чуже, робити звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось. Засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. Освоювати – 1. Робити придатним для використання; повністю використовувати, застосовувати. Освоювати заболочені землі, освоювати проектну потужність машини, освоювати асигноваті кошти.

2. Навчатися користуватися чимсь. Освоювати суміжні професії, освоювати нові матеріали, освоювати тему. Таким чином, ці дієслова маємо вживати відповідно до їхніх значень і не взаємозамінювати.

Одним рядком

Неправильно	Правильно
присікати	класти край, припиняти
приносити	завдавати прикростей, неприємності
просльозитися	пустити сльозу
розглагольствувати	просторікувати, розбалакувати, патякати
з ізюминкою	з перчиком, з живчиком
усугубити вину	збільшити провину
ущемляти права	обмежувати права
ущемляти самолюбство	уражати (ображати) самолюбство
сугубо	суто
з лихвою	з верхом, з лишком
точно так	так само
капризувати	вередувати
трогати	чіпати
місто в семи кілометрах	місто за сім кілометрів
тудою не пройдете	туди (там) не пройдете
уцінити речі	переоцінити речі
салфетки	серветки
повний безпорядок	повне безладдя
ствол дерева	стовбур дерева
прожиточний мінімум	прожитковий мінімум
не прогадати	не помилитися
списки направити	подати, надіслати
ця справа простіша	це найпростіша справа
дирекція бездіє	не працює, бездіяльна
стало не по собі	стало ніяково
мені подумалось	я подумав
говорити відкрито	говорити відверто, щиро
внести на затвердження	подати на затвердження
пропозиції торкаються...	стосуються...
виписка з протоколу	витяг з протоколу
довіреність	доручення
подача	подання
підпис завірено	засвідчено
лишити прав власності	позбавити прав власності
краще взнали	більше дізналися
підніміть руку	піднесіть руку
пробіл у знаннях	прогалина
пульс частить	стає частішим
знобить	морозить

***********************************

Тло – фон

Слова, що називають те саме поняття, спільні за своїм головним значенням, але розрізняються семантичними відтінками і стильовим вживанням.

Тло – 1. Основний колір, тон, на якому зроблено чи робиться малюнок, візерунок і т. ін. “Тьмяне світло його (ліхтарика) падає на бляшану вивіску, написану місцевим малярем. Охрою по зеленому тлі розкидано кривулясті літери” (Анатолій Шиян).

2. Задній план картини, котрий підкреслює, виділяє стрижневі елементи зображення. “Агату Ускову намальовано на тлі кімнати, прикрашеної великим східним килимом” (з книжки “Життя і творчість Тараса Шевченка”).

3. Переносно: грунт, основа чогось. “Я потрошки збираю матеріали для повісті на тлі газетному” (Михайло Коцюбинський).

Якщо іменник тло переважає в художніх та публіцистичних текстах, то його синонім фон – у наукових, маючи додаткові значення: “звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці тощо”; “одиниця рівня гучності звуку”; “природний рівень радіації”. Виступає також як перша або друга частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям звук: фоноавтограф, фонологізація, фонохрестоматія; грамофон, магнітофон, мегафон, телефон.

Пів- і напів-

Не всі мовці знають, у яких словах треба ставити компонент пів-, а в яких напів-. Тож запам’ятайте правило. До складу дієприкметників, що передають неповноту охоплення якимсь станом, входить напів, а не пів-: напіввідчинений, напівзабутий, напівзруйнований, напівроздягнений. Ту саму тенденцію спостерігаємо і щодо прикметників: напівавтоматичний, напівголий, напівживий.

В іменниках напів- доречне там, де перша частина слова показує, що предмет чи жива істота не мають усіх ознак, якими характеризується об’єкт, котрий виражає друга частина. Приміром: напівчагарник, напівсировина, напівтемрява. А компонент пів- виступає тоді, коли утворює нове слово, що не означає ні частковості стану, в якому перебуває предмет (як, наприклад, бачимо в лексемах типу напівзруйнований, напіводягнений), ні частковості притаманних йому рис (як у напівфабрикат). Іменник з пів- не має кількісного значення: півпідвал, півпальто – це не половина підвалу, не половина пальта.

Півпідвал і підвал – видові поняття, що об’єднуються родовим поверх (сюди входять ще бельетаж, перший, другий, третій і дальші поверхи, мансарда). Так само півпальто і пальто, котрі є найменуваннями різних виробів, охоплює родове поняття верхній одяг (до якого також належать плащ, куртка, кожух, дублянка тощо). Щоб легше розпізнати форми з пів- і напів-, варто застосувати такий прийом: якщо перший компонент слова можна замінити прислівником наполовину, то воно утворюється з напів-. Приміром: наполовину людина (з міфології) – напівлюдина, наполовину провідник – напівпровідник. А коли цей компонент за змістом неможливо замінити лексемами наполовину або половина (замість півпідвал не скажемо ж “наполовину підвал” чи “половина підвалу”), то іменник годиться вживати зі складником пів-. Отож треба говорити і писати: напівсировина, напівсутінь, напівзабуття, напівдикун, але півчобіток, півфінал, півзахисник, півустав (один з типів почерку).