Неповага до лексеми майдан

“Чому така неповага до лексеми майдан? На весь Київ лише один майдан – Незалежності...”

Справді, не тільки на табличках, де написано назви вулиць, а й у газетах, теле- і радіопередачах рідко коли побачиш чи почуєш давнє слово майдан, хоч постійно використовують його зменшену форму майданчик (не площадка): будівельний, сходовий, спортивний, дитячий, танцювальний тощо. Майже всюди майдан безпідставно заміняють площею. Первісне значення цього слова – рівна ділянка поверхні землі: “І ось, нарешті, вершина... площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням” (Олесь Гончар). Переносно вживається у висловах: виробнича площа, засівна площа, газетна площа, площа трикутника і под. Іменника площа в розумінні частини населеного пункту немає в двох найбільших дожовтневих словниках української мови – Бориса Грінченка (наддніпрянському) та Євгена Желехівського і Софрона Недільського (галицькому). Іншомовне майдан з’явилося в нас спочатку як назва незабудованого місця, де сходяться вулиці. “На майдані коло церкви революція іде” (Павло Тичина), “Майдан на хвилину ожив, залюднився” (Михайло Коцюбинський). Саме так цю лексему фіксують усі українські словники. Згодом вона набула переносних значень: лісова галявина; рівне поле; низовина, оточена лісом або будівлями; острів, укритий рослинністю; озеро в полі тощо.

Отож для називання незабудованої частини населеного пункту слід надавати перевагу іменникові майдан, а слово площа в цьому розумінні використовувати як рідше вживаний синонім.

* * *

Оборона і захист

“Чи є різниця між словами оборона і захист?”

Незважаючи на семантичну схожість, ці лексеми, якщо пильно придивитися до класичних зразків та народної мови, мають деякі нюанси в значеннях. Візьмімо речення: “Під ганочком найшла непевний захист від зливи одчайдушної “ (Максим Рильський), “Широка хвиляста долина стелилася понад лісом, а з двох боків її захищав од вітру густий молодняк” (Ігор Муратов), “Росла в гаю конвалія під дубом високим, захищалась від негоди під віттям широким” (Леся Українка). Тут захист, захищати, захищатися поставлено тому, що йдеться про потребу обійти прикру дію або створити їй перешкоду. Вживають лексему захист і в значенні “заступництво, охорона, підтримка”. Наприклад: “Кожного брати під захист, за кожного заступатись – ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу” (Олесь Гончар).

Якщо мовиться про потребу застосувати фізичну силу або зброю, тоді не обійтися без слів оборона, оборонець, обороняти (боронити), оборонятися. “Вулицею перебігали підрозділи, займаючи оборону по садках і городах” (Іван Багмут), “Навіть арапника не підняв, щоб оборонитися” (Михайло Стельмах). Трапляються випадки, коли слова обох цих груп будуть слушні в одній фразі, приміром: “Люди з околиць кинулися до фортеці, шукаючи захисту, але поки оборонці завзято стримували ворога, що обложив їх звідусіль, багато хто помер від голоду й спраги”.

Зі сказаного випливає, що, прагнучи використати все багатство нашої мови, не треба забувати слів другої групи. Наприклад, у радянську добу відтіснили на задвірки правничий термін оборонець, замінивши захисником (бо це ближче до російського защитник), а тепер час повертати його до активного вжитку. Взагалі, слід зробити зросійщену термінологію по-справжньому українською.

* * *