Майбітній час «буде»

“Коли вживаємо форму майбутнього часу дієслова буде?”

Тоді, коли сподіваємося наслідків мисленнєвих дій у процесі формулювання речення. То так званий майбутній час визначень. Вісім плюс сім буде п’ятнадцять. Помилковим є використання такої форми у висловах: це буде іменник, це буде підмет, це буде голосний звук.

* * *

Звертання до посадових і титулованих осіб

“Як називати і як звертатися до посадових і титулованих осіб високих рангів, дотримуючись міжнародного етикету?”

Лінгвісти рекомендують такі мовні формули:

до монархів (королів) та їхніх дружин звертаються Ваша величносте. Про них кажуть Його (її) величність;

до князів монаршого дому, а отже, до принців, принцес звертаються Ваша високосте. Про них кажуть Його (її) високість;

до князів, кровно не пов’язаних із монаршою родиною, до можновладних осіб, а також до осіб, які обіймають високі пости (глава уряду, держави) звертаються Світлий пане, Ваша світлосте. Про них кажуть Його світлість;

щодо керівників федеральних, центральних органів державної влади, послів уживаються вислови достойний, високодостойний пане. Звертаються Ваша достойносте. Відповідно йдеться про Його достойність (високодостойність). До речі, достойний (високодостойний) пане вживається до високоповажних осіб узагалі. Широку адресацію шанобливого звертання мають прикметники високоповажний, поважний, вельмидостойний, вельмишановний, вельмиповажний, високошановний (пане).

І ще одне. До представників аристократичного роду традиційно звертаються вельможний пане, хоча цей вислів може стосуватися й широкого кола осіб.

* * *

Вулиця Марка Вовчка чи Марко Вовчок?

Письменниця Марія Вілінська, по чоловікові Маркович (просторічне Марковичка), обрала собі псевдонім Марко Вовчок. Тому його і відмінюємо так, ніби це стосується особи сильної статі: захоплююся оповіданнями Марка Вовчка, присвячено Маркові Вовчку. Отже, правильним є словосполучення вулиця Марка Вовчка.

Аналогічно Олександра Судовщикова виступала в літературі під чоловічим іменем та прізвищем Грицько Григоренко. Тож зустріч з Грицьком Григоренком.

* * *

Диякон і дяк

“Чим розрізняються значення іменників диякон і дяк?”

Диякон – церковний служитель, котрий має перший ступінь священства, помічник священика. “А там ідуть три попи і четвертий диякон, та усе в чорних ризах, а дяків – так десятка з два” (Григорій Квітка-Основ’яненко).

Дяк – 1. Нижчий церковний служитель, який не має ступеня священства. 2. У Київській Русі – переписувач князівської канцелярії; у XV – XVII століттях – значний урядовець: верховний дяк, думний дяк.

***********************************

Урок 9

Відповідаємо на запитання читачів (IX)

За поданням чи на подання?

Вислів за поданням, який дехто вживає в офіційно-діловому мовленні, є прикладом невдалого застосування прийменника за. У таких випадках українці вдаються до прийменника на: на вимогу, на замовлення, на пропозицію, на прохання. Аналогічно має бути на подання, на звернення тощо.

* * *

Дахове залізо чи бляха?

Відомо, що дахи будинків криють бляхою, пише мовознавець Святослав Караванський. Це слово коротке, легкомовне, відоме у висловах хата під бляхою, будинок під бляхою. Та дехто хоче покривати їх даховим залізом. Два слова замість одного? Чи ж це доцільно? Для декого – так. Для тих, кому дахове залізо легше скопіювати з російського кровельное железо, ніж засвоїти українське бляха.

* * *

Прийняти справу до провадження

“Натрапив у юридичній літературі на зворот прийняти справу до провадження. Що він означає?”

Це так у нас переклали з російської вислів принять дело к производству. Тут слід узяти до уваги, що производство в ньому – скорочення від слова судопроизводство. В українському відповідникові варто зберегти повну форму судочинство, і весь зворот звучатиме: прийняти справу до судочинства або з живомовним присмаком прийняти справу в роботу, а не прийняти справу до провадження (явне безглуздя!).

* * *

Абітурієнт

“Який зміст передає іменник абітурієнт?”

Це слово походить від латинського abituriens, що означало “той, хто збирається піти”. Справді, раніше ним називали випускника середньої школи, а тепер лише того, хто готується вступити до вищого навчального чи середнього спеціального закладу. “Багато вузів і технікумів шукають майбутнє поповнення спрямовано й активно, вони ще задовго до прийому прагнуть ближче познайомитися з абітурієнтами” (з газети).

* * *