Досадливий – досадний

Розрізняються значенням.

Досадливий – який виражає досаду. “Композитор диригував, але нервувався. Виривалися нетерплячі, досадливі рухи” (зі спогадів). Досадливий погляд, досадлива усмішка. Похідне – досадливо. Досадливо поморщився, досадливо покушуючи губи. Досадний – який викликає досаду; неприємний. Досадні звістки, досадні прорахунки, досадні слова. Похідне – досадно. “Мені досадно страх, що я вже не скінчу своєї літньої роботи” (Леся Українка), “Йому досадно і соромно – він не хотів би тепер стрічатися з Наталею” (Степан Васильченко).

Звинувачувати – обвинувачувати

Вживаються паралельно, однак у судочинстві – переважно обвинувачувати. Похідні – обвинувачення, обвинувальний. “Вислухавши обвинувальну промову агронома, голова сільгоспартілі не міг з неї второпати, чим же, власне, завинив бригадир” (з газети).

Пиловий – пильний

Помиляються ті, хто вважає їх тотожними. Ці слова не схожі значеннєво.

Пиловий – пов’язаний із пилом; що складається з пилу. Пилові частки, пилова буря.

Пильний – 1. Який відзначається увагою, спостережливістю тощо; уважний. Пильна людина, пильний погляд. 2. Який потребує термінового, негайного виконання. Пильна робота.

Копалини – копальні

“Син старого Будкевича працював у Кривому Розі на копалинах”, – читаємо в оповіданні молодого письменника. Автор помилково поставив тут слово копалини замість копальні. Іменника копалина в однині не вживають узагалі, а в множині він позначає підземні мінеральні поклади, що їх використовують люди для промислових та господарських потреб. У російській мові цьому слову відповідає ископаемые: “Колокольцев прекрасно мандрує по глобусу і мріє про подорожі й відкриття нових земель, нових копалин” (Олександр Копиленко).

А копальня – місце, де добувають корисні копалини; якщо це руда, то воно зветься рудня. Відповідниками цього іменника є російські копь, рудник, прииск. “Линуть глибокі копальні в серце залізне землі” (Володимир Сосюра).

Чи можна сказати “старий ветеран”?

Словосполучення старий ветеран у значенні “досвідчений, заслужений працівник у якійсь галузі” є тавтологічним, отже, стилістично не виправданим. Теоретично воно може існувати, якщо йдеться про вік цієї людини, – “старий (роками) ветеран”. Але в такому разі, щоб не склалося враження, що це тавтологія, краще похилий вік працівника підкреслити за допомогою інших лексем: сивий ветеран, срібноголовий ветеран і под.

***********************************

Мова – річ

Як порушення літературної норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом ідеться. “Мова йдеться про нову виставу столичного театру імені Івана Франка” (з газети). Треба писати і казати мова йде або просто йдеться, мовиться. “Торкнув парубок свого коня ногами й догадався: про Давида мова йшла” (Андрій Головко), “До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться” (Степан Васильченко). Нашому мовленню притаманні також вислови мова про вас, не про це мова і т. ін. Правомірним є словосполучення мова мовиться, однак воно рідковживане.

Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. “Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати” (Тарас Шевченко), “На майдані пил спадає, замовкає річ” (Павло Тичина). Великопанельний, а не крупнопанельний

Крупний виступає переважно в значенні “який складається з однорідних часточок великого розміру” (протилежне дрібний) – про пісок, сіль, каміння, зерно, град тощо. Неправильним є застосування цього слова у таких сполученнях: крупна буржуазія, крупна промисловість, крупна рогата худоба, крупний спеціаліст тощо. Замість них залежно від контексту й змісту слід використовувати лексеми великий, видатний, визначний. Велика буржуазія (промисловість, рогата худоба); великий (видатний, визначний) спеціаліст.

Не можна вживати крупний як перший компонент складних прикметників типу крупнокаліберний, крупнопанельний, крупномасштабний. Треба: великокаліберний, великопанельний, великомасштабний.