Пересічний – середній

Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; не гарний і не поганий; посередній. “Задовольнятися пересічною, посередньою поезією – це значить не поважати читача, його зрослих естетичних смаків” (з газети). 2. Звичайний, рядовий. “Глитай” Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами – не пересічної публіки, а якраз найінтелігентніших українських представників” (Іван Франко). Пересічний студент, пересічний читач. 3. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їхню кількість; типовий, нормальний для якоїсь групи явищ. Пересічна теплота згоряння, пересічний приріст продукції. 4. Який перетинається з чим-небудь. Пересічна траса, пересічні координати.

Розвідницький – розвідувальний

Прикметники не синонімічні й не взаємозамінні.

Розвідницький. Стосується розвідки, властивий розвідникові. Розвідницьке завдання, розвідницький талант. Розвідувальний. Стосується розвідування, пов’язаний з ним. Розвідувальні роботи, розвідувальний літак, розвідувальне буріння.

Набувати – набути

Керування: що і чого. 1. що. Переважно тоді, коли дієслово виступає у значенні “придбати; купити”. Набувати золото. Набути маєток. 2. чого. Переважно тоді, коли дія поширюється на предмети з абстрактним значенням. Набувати нових якостей. Образ набував глибокого патріотичного звучання.

Виїхати в село чи на село?

Граматично можливі обидва варіанти – і з у, і з на, але кожен із них пов’язаний з певними змістовими відтінками. Коли кажуть виїхав (ла) на село, то цим хочуть підкреслити, що людина перебуває не в місті, а в сільській місцевості (взагалі, без конкретизації, уточнення). Виїхав (ла) у село означає, що співрозмовникам відомо, про яке конкретне село йдеться.

“Аж ніяк” замість “аби не так”

Російський вислів как бы не так! є експресивним синонімічним замінником заперечної частки нет: “Думаешь, сосед возвратил долг? Как бы не так!” Його українські відповідники аж ніяк, де там, овва. Тим-то годиться користуватися котримсь із них, а не вдаватися до недоладного штучного утворення аби не так!

Доводити до відома, повідомляти

Захоплюються наші засоби масової інформації і зворотом ставимо вас у відомість, що є дослівним перекладом російського ставим вас в известность. А правильно по-українськи: доводимо до вашого відома, повідомляємо вам, сповіщаємо вас.

***********************************

Близько – біля

Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п’яти годин, моєму дядькові уже близько шістдесяти років. “Я працював у Галичині близько двох місяців” (Олександр Довженко), “Вранці прокидаємось близько десятої години” (Леся Українка).

У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори “Словника труднощів української мови”, цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; “На майдані коло церкви революція іде” (Павло Тичина).

Який – котрий – що

Далеко не всі знають, коли треба ставити той чи той займенник із цих трьох. Тож запам’ятайте. Який уживається в запитаннях, де йдеться про якість чи властивість кого-, чого-небудь або про дату певної події. “Який же він собою? Силач? Борець? Шибайголова? – Звичайнісінький собі чоловік, – відповів Блаженко, хмурячись, – такий, як би й я” (Олесь Гончар), “У якому ж році народився Мономахів онук?” (з газети). Котрий – який саме за ліком? “В котрому вікні він сидів? – знов спитав Микола” (Іван Нечуй-Левицький). Один з кількох; якийсь. “Треба ж усе те оберігати, щоб у такій метушні хтось... не поцупив котрої сулії” (Василь Кучер).

Який і котрий виступають як сполучні слова у складнопідрядних реченнях і є синонімами займенника що. Але котрий у цій ролі вживається рідше, бо поєднується переважно з лексемами, що позначають відтінки часу або виділяють щось чи когось. Котра година? “Ой нещаслива та дівчинонька, котра любить козака” (народна пісня).

Не можна поділяти думку тих, хто вважає, ніби що стосується лише предметів, а який – тільки людей. Адже ні усне мовлення, ні художня література не дають жодних підстав для таких тверджень. І що, і який, і котрий приєднують підрядні речення незалежно від категорії живого й неживого: “Вона, що носила у серці велике горе.., бачила тільки своїх синів, про них говорила” (Михайло Коцюбинський), “Дерево, що його зламала буря, розпиляли на дрова” (з газети); “Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене вікно” (Михайло Стельмах); “Онисько... у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі, смішив дівчат” (Панас Мирний).