Піддувайло, рубероїд

“Я не раз чула в розмові слова піддувайло, рубероїд. А хіба можна так казати?”

Звичайно, ні. Наша мова має іменник піддувало (не піддувайло), що означає “отвір під топкою, через який проходить повітря, посилюючи тягу, коли горить вогонь”. Наприклад, у вірші Платона Воронька: “Він (кочегар) вугілля підкидає, За водою доглядає, Відкриває піддувало, щоб ізнизу підвівало”.

Уживаємо й руберойд (не рубероїд). Цей іменник позначає рулонний покрівельний та ізоляційний матеріал: “Павло впізнав її одразу. Рівний чіткий профіль рожевого задумливого личка на чорному тлі руберойду, яким забите вікно” (Василь Кучер).

* * *

Ахіллесова п’ята

“Чому у звороті ахіллесова п’ята перше слово пишуть з малої літери?”

Ахіллесова в цьому словосполученні є присвійним прикметником, що походить від власного особового імені Ахіллес. А присвійні прикметники, утворені від таких найменувань за допомогою суфіксів -ів, -їв, -ин, -їн, пишуться з великої літери (Петрів зошит, Сергіїв рюкзак, Катрин твір, Маріїн щоденник). Однак на вислів ахіллесова п’ята це положення не поширюється, бо він є сталим фразеологічним сполученням. А у фразеологізмах присвійний прикметник, якого утворено від власного особового імені, починається з малої букви (гордіїв вузол, дамоклів меч, прокрустове ложе і под.).

* * *

Давати (на щось) добро

Задаватися метою

Переслідувати мету

Знищувати на корені

Кидатися в око (очі, вічі)

“У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: давати (на щось) добро, задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені, кидатися в око (очі, вічі). Чи правильно це?”

Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають давати згоду (схвалювати, підтримувати), ставити собі за мету, знищувати на пні, впадати в око (очі, вічі).

* * *

Відволікати увагу чи відвертати?

Лексеми відвертати, відвернути часто вживають у розумінні “спрямовувати чиюсь діяльність, думку, увагу тощо в інший бік”. “Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії” (Олександр Ільченко). Дієслова відволікати, відволікти виступають переважно в прямому значенні – “відтягати”, “відтягнути”. Приміром: “Я вже живосилом одволокла Катрю од хатніх дверей” (Марко Вовчок). У розумінні “відвертати, відвернути увагу” їх використовують зрідка, тому недоречно застосовувати лише ці слова: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, треба відволікти й заспокоїти її.

Вживання зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в такому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від думок (краще відриватися, відвертати свою увагу і т. ін.).

* * *

Споживний, споживчий і споживацький

“Чи тотожні слова споживний, споживчий і споживацький?”

Вони мають різне значення. Споживний – який стосується споживання, придатний для нього; їстівний. Споживні властивості, споживні гриби. Споживчий – той, що слугує для задоволення потреб споживання. Споживчі товари, споживча кооперація. Споживацький – притаманний тому, хто прагне задоволення тільки власних потреб. Споживацькі настрої, споживацькі інтереси, споживацьке ставлення, споживацька психологія.