Стежити і слідкувати

Стежити – багатозначне слово: стежити за грою, стежити за успіхами учнів, стежити за розвитком подій, стежити за повідомленнями, стежити за собою, стежити, щоб ніхто не відстав тощо. Похідні: стеження, обстежити, обстеження, простежувати і под.

Дієслово слідкувати в значенні “стежити” в літературній мові вживається зрідка. Воно має інший зміст: “іти, ходити слідом за кимсь, чимсь”. “Ми слідком за нею слідкували – іде вона, оглядається, а загледівши, що її доганяють, побіжить” (Марко Вовчок).

Слово завдавати означає “спричиняти, чинити комусь щось неприємне” й сполучається, як правило, з іменниками негативного “забарвлення”: завдавати болю, втрат, жалю, клопоту, мороки, мук, неприємності, поразки, прикрості, скорботи, смутку, страху, суму, тортур, туги, удару, шкоди і т. ін. Не слід плутати його із задавати, основне значення якого – “пропонувати, давати щось для виконання, вирішення або відповіді; влаштовувати щось”. Отже, задавати жару, завдання, задачу, перцю, прочухана, тон, урок, хропака, чосу

***********************************

Знайти те слово, одне-єдине

Які дібрати слова, щоб найкраще висловити думку? Як запобігати помилковому вживанню тих чи тих лексем? Як уникати невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів? Цю тему ”Уроки...” висвітлюють постійно.

Бавовна і бавовник. Бавовною називають пряжу, волокно з рослини. Бавовник – сама рослина. Тому неправильно: посіви бавовни, вирощування бавовни. Треба: бавовника.

Багаточисленний, багаточисельний. Таких слів немає. На позначення великої кількості є прикметник численний.

Слово численний, що відповідає російському многочисленный, не можна змішувати з лексемою чисельний, яка має аналог численный.

Безкоштовний, безкоштовно. Потрібно надавати перевагу словам безплатний, безплатно, що правильніше утворені.

Біжучий нині сприймається як застаріле, хоч раніше було дуже поширене. Замість нього вживають поточний.

Будівельник, будівельний. У складних словах, де перша частина означає “об’єкт будівництва чи виробництва”, доречно ставити будівник, будівний, як-от: домобудівник, вагонобудівник, машинобудівник, а не домобудівельник, вагонобудівельник. Відповідно домобудівний, вагонобудівний.

Виправдовувати, виправдовуватися. Краще: виправдувати, виправдуватися. Доконаний вид – виправдати (виправдатися).

Відрізнятися. Часом ним користуються в розумінні “характеризуватися певними особливостями”, але без зіставлення з ким-, чим-небудь: “Книжка публіциста відрізняється образним і логічним викладом”. Тут треба: відзначається. Дієслово відрізнятися передбачає порівняння: “Микола вигідно відрізнявся від сварливого Петра лагідною вдачею”.

Іноді неправильно кажуть: відрізнятися між собою замість різнитися. Відрізнятися можна від кого-, чого-небудь, а не між ким, чим.

Впроваджувати – ідентичне російському внедрять. Не плутати з дієсловом запроваджувати, що означає “встановлювати” (російське вводить). “На комбінаті впроваджують нову технологію”, але “В установі запроваджують новий порядок прийому відвідувачів”.

Втілювати – український відповідник російського воплощать. Не синонімічне дієслову впроваджувати. Приміром, можна сказати: “втілювати в собі”, а також “втілювати в життя”, але неправильно: “втілювати у виробництво” (замість впроваджувати).

Вражати. Має значення “викликати велике здивування або сильні переживання”. Вражені побаченим, вражені прикрою звісткою тощо. А як мовиться про захворювання рослин, людей, більш підхоже слово уражений. Населення уражене радіацією, виноград уражений філоксерою.

Втрачати якість. Таке словосполучення часто вживають, коли йдеться про псування продуктів чи матеріалів через погане зберігання. “Овочі на базі погнили, втратили якість”. Насправді якість не втрачається (речей без якості не буває), а гіршає, отже, слід говорити про зниження її.

Завдяки. Не рекомендується послуговуватися цим прийменником тоді, коли мовиться про негативні наслідки чого-небудь, за які нема підстав дякувати. Логічним є, скажімо, твердження: “Успіхів здобуто завдяки злагодженій роботі колективу”. Але зовсім нелогічно: “Завдяки простоям підприємство не справилося зі своїм завданням”. Натомість у таких випадках треба вживати слово через або, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв’язку з.

У залежності й залежно. Обидві ці форми ніби паралельні – і перша й друга трапляються в нашій мові, проте природнішим є залежно.

Російське кусочек у різних українських контекстах передають так:

кусочек хлеба – шматочок хліба;

кусочек мяса – кусочок м’яса;

кусочек мыла – брусочок мила;

кусочек сахара – грудочка цукру;

кусочек ткани – клаптик тканини.

Поліпшити, погіршити рівень. Рівень буває високий чи низький, тому його можна підвищити або знизити. Так і годиться писати.

Понад. Інколи сполучається з дієсловом досягати: “Місячний заробіток досягає понад 250 гривень.” Правильніше: перевищує або становить понад...

Порівнюючи. Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.

Свідчити. Свідчити можна про наявність або, навпаки, брак чого-небудь, однак коли йдеться про те, як відбувається щось, до місця буде дієслово показує. Наприклад, “Такі досягнення свідчать про сумлінність і наполегливість школярів”, але “Такі досягнення показують, як сумлінно і наполегливо вчилися школярі”.

Створити. Не плутати з дієсловом утворити. Перше виступає в такому ж самому значенні, як і російське создать, а друге – образовать.

Стійкий. Чуємо часто: стійкий до морозів, стійкий до корозії тощо. Але вистояти можна проти чого, а не до чого. Тому маємо казати: стійкий проти морозів, проти корозії. Так само треба вживати й іменник стійкість.

Суворо. Нерідко використовується для перекладу російського строго. Якщо ж мають на увазі дотримання певних норм, правил, доречніші інші визначення: твердо, неухильно, точно. “Годувати тварин точно за нормами”.

Схвалювати. Не тотожне ухвалювати. Схвалити – позитивно оцінити що-небудь (російське одобрить), а ухвалити означає “постановити”.

Уявити. Ось фраза: “Щоб уявити значення (важливість, цінність чи, навпаки, шкідливість) чого-небудь, наведемо такі дані (факти)”. Зміст її хибний. Адже особа, яка збирається наводити певні дані, вже уявляє значення чи характер того, про що веде мову. Тому в її устах природніше звучало б: щоб дати уявлення, наведемо і т. ін.

***********************************