Нездійснений – нездійсненний

В українській мові семантично розрізняються близькозвучні дієприкметники (з одним н) та прикметники (з двома нн). У них бачимо відмінності й у наголошенні. Ось деякі з цих слів.

Натхнений – той, що дістав натхнення від когось, чогось. “Натхнений чарівною поезією Тараса Шевченка, Микола Лисенко створив прекрасні романси” (з журналу).

Натхненний (наголос на передостанньому складі) – сповнений снаги, пристрасний. “Обличчя дівчини стало таким же променистим і натхненним, як і в хвилини змагання” (Вадим Собко).

Нездійснений – який не збувся. “Настрій зневіри в собі, образи за нездійснені надії не покидав його” (Андрій Головко).

Нездійсненний – такий, що не може здійснитися, виконатися. “Пропозиції його (Сагайдака) вражали новизною, своєю, так би мовити, масштабністю, і декому здавалися нездійсненними (Спиридон Добровольський).

Нездоланий – якого не подолали, не скорили. Нездолане почуття справедливості.

Нездоланний – якого не можна здолати, перебороти; непереможний. “Корчмар без жодної потреби, приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами” (Натан Рибак).

Незлічений – не порахований. Незлічені клопоти випали на батькову долю.

Незліченний – той, що становить велику кількість, незчисленний. “Пасли (люди) незліченні череди товару та отари овець” (Іван Нечуй-Левицький).

Непізнаний – якого ще не пізнали, не вивчили. Непізнані сили природи спадковості.

Непізнанний – недоступний для пізнання. “Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані” (Максим Рильський).

Непояснений – якого не пояснили. Непояснена тема.

Непоясненний – що його не можна пояснити. Непоясненні явища.

Зцілений – такий, якого зцілили. Зцілений від ран.

Зціленний – той, що піддається лікуванню, якого можна зцілити. Зціленна хвороба, зціленна рана.

Недозволений – заборонений, який не рекомендується. Недозволене слово, не робив нічого недозволеного.

Недозволенний – неприпустимий, неможливий. Відбувається щось недозволенне.

Минулорічний чи торішній?

Перший з прикметників має у своєму складі два українські компоненти – минулий і річний. Але це слово – явна калька з російського прошлогодний. І навіщо його вживати, коли є питоме наше торішній, яке зберігає особливість прадавнього утворення й таке природне, приміром, у приказці: “Потрібний, як торішній (позаторішній) сніг”. Тут варто нагадати авторитетну думку мовознавця Леоніда Булаховського: “Часто при суцільному сприйманні того, що йде ззовні, гине і корисніше своє, з ужитку виходять слова, форми і звороти тонші, точніші за ті, що дістають перевагу над ними під чужими впливами”.

Замість центробіжний – відцентровий

Деякі працівники ЗМІ вельми вподобали слово центробіжний і частенько повідомляють про “активізацію центробіжних сил”, “посилення центробіжних тенденцій” тощо. Російський науковий термін центробежный (той, що рухається від центру до периферії) утворено від лексем центр і бежать (тікати). Протилежний йому за змістом центростремительный походить від вислову стремящийся к центру. Українська мова для називання цих понять має семантично прозоріші й лаконічніші відповідники відцентровий та доцентровий.