Диктант, диктовка, диктування

“Чи взаємозамінні слова диктант, диктовка, диктування?”

Диктант у нас виступає у двох значеннях. То передусім відтворений на письмі текст, сприйнятий тим, хто пише, на слух із уст іншої людини. А також вид навчальної роботи.

Семантично розрізнити зміст іменника диктант у місцевому відмінку однини й множини можна таким чином: коли йдеться про текст, це слово вживають з прийменником у (в) (“У диктанті п’ятикласника не виявлено помилок”), а коли мають на увазі вид навчальної роботи, вдаються до прийменника на (“На диктанті побувала завпед школи”. У такому разі можлива й паралельна конструкція з родовим відмінком – під час диктанту. Якщо ж треба передати процес написання чогось, послуговуються словосполученням під диктовку, а не під диктант. “Листа цього пише під мою диктовку медсестра Ліда...” (Олесь Гончар). У переносному значенні під диктовку використовують, коли хочуть показати несамостійність чиїхось дій. Наприклад, “Маріонеткові уряди все роблять під диктовку своїх хазяїв”.

Але якщо в реченні наголошується не спосіб повідомлення тексту, а перебіг цього процесу, то вживають віддієслівний іменник диктування. “Диктування (а не диктовка) по районному радіо матеріалів телеграфного агентства тривало годину”.

* * *

Передовий авангард

“Чому неправильний вислів передовий авангард?”

Авангард походить з французької мови, де компонент avant означає “попереду” і garde – “охорона”. Іменник використовують на позначення підрозділу (частини), що під час пересування військ перебуває перед головними силами. Переносно: передова частина суспільства. Вислів передовий авангард є тавтологічним, і тому вживати його не слід.

* * *

Викопний і викопаний

“У чому відмінність між словами викопний і викопаний?”

Перше з них прикметник, а друге – дієприкметник. Та головне – ці слова не взаємозамінні.

Викопний – належний до минулих геологічних епох. Викопні організми.

Викопаний (від викопати) – видобутий із землі, з-під снігу і подібне.

Викопаний корч.

* * *

Тягнути чи тягти

“Яке з цих дієслів – тягнути чи тягти – нормативне, а яке – ні?”

У сучасній літературній українській мові обидві форми вважаються нормативними і вживаються паралельно.

* * *

Найостанніший

“Чи можна користуватися словом найостанніший?”

Така форма можлива, хоча найвищий ступінь утворюється від якісних прикметників, а це відносний.

* * *

Напівсили

“Як пишеться лексема напівсили – разом, через дефіс чи окремо?”

Попри те, що прислівник не фіксують українські правописи, подавати його треба як одне слово.

* * *

Закінчувати та завершувати

“Чи є тотожними дієслова закінчувати та завершувати?”

Закінчити називає кінець різноманітних дій, видів роботи, навчання людини тощо. “Хочу закінчити ще хоч одно оповідання” (Михайло Коцюбинський). Фразеологізм закінчити життя (вік) означає “померти”. Аналогічне змістове наповнення має завершити. Однак воно передає більш абстрактне значення. Так, завершити навчання, освіту, курс, але закінчити школу, університет.

Тому називати ці дієслова тотожними не бажано.

* * *