Ховати – таїти – крити (в собі)

На багатьох прикладах з мовної практики переконуємося: всі ці слова в переносному значенні "мати, містити в собі що-небудь зовні непомітне або ще не виявлене, яке може спричинити якісь наслідки, виступають у сполученні з висловом у (в) собі: "Теплі і ніжні, вони (мохи) ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м'яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка" (Михайло Коцюбинський), "Нічого не крила в собі, бо нічого й не було" (Анатолій Свидницький).

Якщо названі дієслова вжити без в собі, то вони матимуть буквальне значення ("покласти так, щоб хтось не зміг узяти") чи переносне, але з іншим відтінком ("тримати щось у таємниці"). Однак це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівняйте: "Достеменно відомо, що морське дно ховає (треба: ховає в собі) величезні поклади корисних копалин" (з газети), "А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів" (Віталій Петльований).

Контингент – континент

Контингент уживається в двох значеннях: 1. Сукупність людей, що становить якусь однорідність з соціального, професійного чи іншого погляду. "Приміщення, в якому навчалися діти Миропільського дитбудинку, задовольняло сяк-так звичайну школу з контингентом учнів близько трьохсот чоловік" (Дмитро Міщенко). 2. Встановлена з певною метою гранична кількість когось або чогось. У зовнішній торгівлі – визначена для деяких товарів норма ввезення і вивезення їх у конкретні країни або норма транзиту, виражена у вагонах чи вартісних одиницях. Експортний контингент зерна. Якщо друге значення виступає як термінологічне і має досить вузьку сферу застосування, то перше, навпаки, дуже поширене в сучасній мові. Контингент учнів, курсантів, допризовників, військовослужбовців, учених, читачів, глядачів, слухачів та інших. В усному мовленні контингент часом плутають з його паронімом континент. Наприклад, кажуть: країни всіх контингентів, треба: країни всіх континентів. Адже континент – це материк, великий масив суші, оточений з усіх боків (чи майже з усіх) морями та океанами. Вживається зі словами: (континент) австралійський, азіатський, американський, африканський, європейський; народи всіх континентів.

Як правило – як заведено

За відповідник до російського вислову как правило в нас дуже вподобали перекладене українською як правило. А тим часом наша мова має для цього свої оригінальні звороти, про які часто чомусь забувають: як звичайно ("У дворі, як звичайно, нікого не було" – Семен Скляренко), як водиться ("Рідна хата, як водиться, старшому братові зосталася" – Панас Мирний), як заведено ("На випускний вечір, як заведено, приходять із квітами" – з газети).

Слід уникати словосполучення як прийнято, оскільки воно ненормативне, хоч і зафіксоване в деяких словниках у роки так званого злиття мов.

Вище – повище

Запам'ятайте: українській літературній мові не властиві утворення з префіксом по- (вищий ступінь порівняння прислівників): поближче, повище, повлучніше, погарячіше, поглибше, поласкавіше, пошвидше. Треба вживати: ближче, вище, влучніше...

Поля – береги – краї – криси

Білі краї книжки чи зошита звуться береги, а не поля, як дехто вважає. "Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки" (Натан Рибак). Лексемою береги іноді позначають краї чогось, наприклад: "Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою" (Олесь Донченко); часом цей іменник відповідає російському кайма: "... Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги" (Кость Гордієнко).

Помиляються ті, хто називає краї капелюха, бриля полями: "Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали". По-українському вони звуться криси: "Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя" (Юрій Яновський). Від цього слова походить карпатська крисаня – капелюх з розлогими крисами. "На нім крисаня аж горить" (Микола Шеремет).

Буває, що слово криси виступає синонімом іменника краї: "Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни" (Михайло Коцюбинський).

Дилема – проблема

Дилема – слово грецького походження. Воно означає потребу вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними. Помилковим є вислів дві дилеми, бо ди- вказує на наявність тільки двох можливостей однієї дії.

Інколи це слово сплутують з іменником проблема. Скажімо, ось такий неправильний вислів: "Переді мною стояла дилема: де дістати гроші?" Безперечно, тут доречніше сказати стояла проблема. Адже це теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки. Корінні проблеми сучасної епохи, важливі проблеми соціально-економічного розвитку країни.

Отже, проблема вказує на необхідність її розв'язання, дилема – на вибір між двома можливостями. Ці змістові нюанси маємо враховувати у висловах типу розв'язати складну проблему життя – життя поставило дилему, проблема війни і миру – дилема війни і миру.

У значній мірі – значною мірою

Останнім часом, щоб передати певний ступінь чогось, у літературній мові користуються словосполученнями значною (великою, вищою, деякою, якоюсь, тією чи іншою) мірою, а не в(у) значній (великій, вищій, деякій, якійсь, тій чи іншій) мірі, як було раніше. Те саме стосується і вислову повною мірою, який замінив конструкцію в повній мірі. Замість суржикового по крайній мірі слід уживати принаймні, щонайменше. "Здавалося, від страху оця жінка щонайменше збожеволіє" (Юрій Бедзик.

***********************************