Коливання, хитання, вагання

Стилістичні помилки у використанні цих іменників трапляються досить часто. Замість вагання вживають слово коливання, а замість хитання – вагання. Тож запам’ятаймо значення цих лексем.

Коливання означає ритмічний рух уперед і назад. Воно також характеризується межами поширення дії, амплітудою; в контексті про це може і не йтися, але завжди мається на увазі. Коливання виступає тільки в буквальному, фізичному розумінні. Коливання маятника. “Я бачу світ пишний і неба сіяння, Долину розкішну, квіток коливання” (Леся Українка). Коли ж мовиться про коливання як зміну чогось (цін, температур), відтінок ритмічності не передається.

Хитання у фізичному значенні – погойдування (переважно на морі, під час їзди тощо) або рухомість при нещільному приляганні. “Колони пальм, гущавина одвічна, Хитання віт в ритмічному ладу” (Максим Рильський).

Вагання виражає нерішучість, сумніви у діях людей, брак моральної сили для вибору одного з кількох можливих шляхів. “Я знав, як тепер повинен діяти. Жодному сумніву, ніякому почуттю вагання в моїй душі не було більше місця” (Юрій Збанацький). П’яте січня – п’ятого січня

Обидва звороти можливі у мові, узгоджуються з її нормами. Вислови типу третє лютого, шосте квітня утворилися зі сполучень третє число лютого, шосте число квітня, в яких згодом слово число перестали вживати як само собою зрозуміле. Подібно виникли звороти третього дня лютого, шостого дня квітня, що в них іменник день потім також стали випускати. Вислови з числівником у називному відмінку відповідають строгим традиціям офіційно-ділового стилю, якому властиве дотримання початкових, вихідних форм. Учнівський зошит не вимагає такої офіційності, тому школярам можна писати п’яте січня і п’ятого січня.

***********************************

Лікувати і лічити – не синоніми

В українській літературній мові дієслова лікувати і лічити розрізняються значенням, здатністю вступати у зв’язки з іншими лексемами, а також мають свій ряд споріднених слів. То тільки суржик не бачить відмінностей між ними.

Лікувати – застосовувати ліки та інші засоби припинення болю, захворювання. Лікують різні органи – серце, печінку, зуби; лікують антибіотиками, пігулками, травами, ультразвуком, гіпнозом; лікують добре чи погано...

Спільнокореневими тут є слова лікар, ліки, лікувальний, лікування, лікуватися, лікарня.

Лічити – називати послідовно числа, вести підрахунки, рахувати. Згадаймо Шевченкове: “Лічу в неволі дні і ночі й лік забуваю”. Лічимо гроші, присутніх, машини, вагони; лічимо до двох, до тисячі; лічимо на пальцях, на арифмометрі; лічимо поволі, швидко, уважно, без похибки. Вживаємо вислів лічити хвилини (години, дні), коли стежимо за часом, чекаючи кого-, чого-небудь. Кажуть: “ребра полічили”, коли били (чи побили) когось. Лічити пов’язане зі словом лік, яке виступає у сполученні без ліку, а також у складі прислівника (безліч разів).

А чому плутаємо лікувати і лічити? Та тому, наголошує довідник “Антисуржик”, що в російській мові є дієслово лечить у значенні “лікувати”, яке близькозвучне з українським лічити. Але це слова двох різних мов! Принагідно зупинимося на похідних від лікувати – прикметниках лікарський, лікувальний, лікарняний. “Лікарська косметика під наглядом досвідчених фахівців” – бачимо табличку на дверях медичного закладу. “На околиці міста стояло кілька лікарських будинків” – пише газета.

В обох цих фразах названі прикметники пантеличать того, хто читає їх, а не пояснюють. Лікарський – який належить лікареві (лікарський халат) або такий, що стосується його діяльності (лікарський огляд). Лікувальний указує на оздоровчі, збудливі, гамівні властивості, тобто має зв’язок з поняттями ліки, лікувати: “Ромашка і чебрець – рослини лікувальні” (з живих уст). А слово лікарняний виражає належність лікарні (лікарняний персонал).

Тому треба було на табличці написати: “лікувальна косметика”, бо тут мають на увазі ті процедури, що лікують, а не медиків, які проводять їх. У другій фразі годилося б ужити “лікарняні будинки”, адже мова йде про споруди, котрі в розпорядженні лікарні.

Маємо також знати, що, крім лікарський, лікувальний і лікарняний, є ще прикметник лікарський (з наголосом на другому складі). Він відповідає російському лекарственный: “Ще на світанку своєї історії людина збирала й використовувала для лікування деякі лікарські рослини” (“Ботанічний журнал”).

***********************************