“На місці звалища... Розбили парк”

В усному й писемному мовленні нерідко натрапляємо на кумедні з погляду лексико-фразеологічних норм вислови: “На місці звалища мешканці молодого міста розбили парк”. Дієслово розбити є синонімом слів знищити, розтрощити, роз’юшити тощо. Воно входить до таких словосполучень, як розбити лоба, розбити (розірвати) кайдани, розбити серце і т. ін. Щодо парку або саду потрібно використовувати більш підхожі лексеми – посадити, насадити, виростити.

Величезна кількість таких помилок пояснюється тим, що тривалий час серед багатьох українців українська мова не виконувала функції рідної мови, якою думають, спілкуються в усіх сферах життя, мріють і снять, радіють і сумують. Вона була непотрібним додатком до іншої, престижнішої мови. У рамках політики зближення націй та злиття мов, що досягла апогею під час застою 70 – 80-х, слова, не схожі на російські, викидали з нашої мови або оголошували діалектними, застарілими, штучними, не зрозумілими народові. З академічного Інституту мовознавства до видавництв і редакцій надходили списки заборонених слів та висловів (на зразок либонь, робітня, красне письменство), які при редагуванні наказувалося вилучати з оригінальних та перекладних творів.

Має рацію Олександр Пономарів: тривале зросійщення українців призвело до втрати дороговказів у користуванні рідною мовою. Досі багато хто з мовців залюбки вживає слова благополуччя, відправлятися, діючий, добросовісний, економити, значимий, корзина, настійливий, прийомна, протиріччя, початкуючий і майже цілковито ігнорує далеко кращі синонімічні відповідники добробут, вирушати, дійовий, сумлінний, заощаджувати, значущий, кошик, наполегливий, приймальня, суперечність, початківець.

Відомо, що кальки мають використовуватися лише тоді, коли у своїй мові немає потрібних лексем для позначення того або того предмета, істоти, явища. Але ці кальки, яких “побутує” у нас сила-силенна (і явних, і примаскованих росіянізмів, з не властивими для української мови чужомовними значеннями), як звичайнісінькі дублети наших питомих слів не тільки відтісняють їх на другий план, а й узагалі витискують із загального вжитку

***********************************

Торішній і минулорічний

Ще кілька прикладів. Російській антонімічній парі многочисленный і малочисленный в українській мові відповідають пароніми (слова, схожі звучанням) численний і нечисленний. Але у газетах та журналах, на радіо й телебаченні нам пропонують кальки: “Малочисленні (треба нечисленні) відвідувачі музею; люди, виховані на багаточисленних (треба численних) постановах” або й зовсім семантично неправильне багаточисельний, що означає багаточисловий.

Замість виняток уживають виключення, оскільки по-російському исключение; замість висновок – заключення; замість навколишнє середовище – оточуюче середовище (бо російське окружающая среда); замість запаморочилося в голові – закрутилася голова (рос. закружилась); замість незважаючи на щось – не дивлячись на щось (рос. несмотря).

Забуваються слова торішній, тогорічний – скрізь натрапляєш на кальку минулорічний (рос. прошлогодний). Пишуть і кажуть тим не менше (рос. тем не менее), тоді як потрібно – а втім, проте, однак; “зарплата (чи зарплатня) складає стільки-то” (рос. составляет), а потрібно становить.

В українській мові слово крупний означає: такий, що складається з окремих великих частинок: крупне (грубе) зерно, крупний (грубий) пісок. Але під впливом багатозначнішого російського крупный в українських текстах з’являються помилкові словосполучення – крупний талант, крупним планом. А тут на своєму місці буде великий: “Заняття в школі бізнесу ведуть представники великих американських підприємств”. Так само великий талант, показувати великим (широким) планом, велика буржуазія, велика рогата худоба, велика промисловість, великогабаритний, великопанельний і т. д.

Синоніми вираз і вислів у російській мові відтворюються одним словом – выражение. На цій підставі деякі наші мовці намагаються всюди вживати вираз, а лексемою вислів нехтують. За нормами сучасної мови маємо такий розподіл значень: вираз – вияв настрою, почуттів на обличчі; вислів – фраза, мовний зворот.

***********************************