Протягати – простягати

Збігаються у значенні “випростуючи, витягати в якому-небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.)”. “Я руку простягнув і ждав, що гість мені цим добрим жестом одповість” (Дмитро Павличко); “Раїса протягувала руку до книжки й несміливо питала: – Може, почитаємо?” (Михайло Коцюбинський).

Тільки простягати, простягнути вживаються в розумінні “розпростирати, розпускати, розтягувати в різні боки”. “Чорні смереки добродушно простягали над нами свої мохнаті лоби, наче благословляли” (Михайло Коцюбинський).

Тільки протягати, протягнути, протягти передають значення “просувати крізь що-небудь, попід чимось”. Протягнути нитку крізь вушко голки, протягнути дріт.

Саме так і треба використовувати ці дієслова усно й на письмі.

Утюжити – прасувати – гладити

Не думайте, що це синоніми. Зміст у дієслів різний. Тому й не слід їх замінювати одне одним.

Утюжити – вирівнювати, згладжувати грунтові дороги, поля за допомогою спеціального пристрою – утюга.

Прасувати – вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою одяг, тканину.

Гладити – проводити рукою, вирівнюючи, розправляючи що-небудь.

***********************************

Співак – співець

Ці іменники значеннєво близькі, застосовуються для позначення подібних понять, але не тотожні.

Співак – той, хто вміє і любить співати; вокаліст-професіонал; самодіяльний виконавець пісень. Сполучається зі словами: естрадний, оперний, обдарований, професійний, самобутній, талановитий тощо.

Співець – народний виконавець вокальної імпровізації, який акомпанує собі на народному інструменті. Натхненний співець, безіменний співець. Переносно: митець, виразник високих ідеалів, які він прославляє в літературі, музиці, живописі. До речі, співець часом уживають як синонім слова поет. Однак артиста співцем назвати не можна.

Стан – становище – положення

У мовній практиці не завжди розрізняють ці терміни. Замість “міжнародного становища” можемо почути “міжнародне положення”, замість “матеріальний стан” – “матеріальне положення”. Тим часом кожне з названих слів має свою окрему семантику, свою сполучуваність з іншими.

Стан. З багатьох його значень тут узято тільки потрібні для зіставлення. 1. Те саме, що й становище, а також фізичне самопочуття або настрій. Ця лексема нерідко поєднується з різними словами: акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, надзвичайний (винятковий) стан, родинний стан, санітарний стан, стан облоги, стан справ, стан фінансів, у занедбаному стані, стан душевної тривоги, стан здоров’я, стан невагомості, у нетверезому стані і под.

2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.

3. Соціальна група людей: духовний стан, розшарування суспільства на стани.

Становище. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, діє: внутрішнє становище, критичне становище, скрутне становище, смішне становище, виправити становище, опинитися в становищі безробітного. А також місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині: нелегальне становище, сімейне становище, зловживання своїм службовим становищем.

Положення. Означає розташування, розміщення (географічне положення, положення тіла); зведення правил, законів (положення про вибори, теоретичні положення). У значенні “становище” невживане.