Варто і слід

Присудкове слово варто (варт) уживається в значенні "доцільно зробити; є рація, сенс". Наприклад, "Розкажи, все нам знати варто" (Андрій Малишко), "Варт іще попрацювати над дисертацією" (з газети).

Інколи, вважає мовознавець Олександр Пономарів, без достатніх доказів відмовляють у праві користування цим словом на позначення умови швидкого здійснення чогось. А ось у наших класиків: "Варто було тільки поглянуть на мене в той вечір, як панна Анеля запрохала мене кататься" (Михайло Коцюбинський), "Каховка поставала перед ним, як біле, веселе місто-ярмарок у пишній зелені, у каруселях, у весняних барвистих райдугах... під які лише варто вступити, як у кишенях тобі вже задзвенять легендарні таврійські червінці" (Олесь Гончар). У таких конструкціях варто синонімічне словам досить, як тільки, тільки-но.

Слід. Часто означає лише рекомендацію, а не рішучу дію. Тому вислів слід обов'язково є неприродним, правильніше треба обов'язково. Помилково вживають слід тоді, коли вказують на умови, що їх потрібно конче виконувати: "Для вступу до університету слід подати заяву і всі згадані далі документи". Тут має бути треба. Характерно відзначити. Зворот хибний. Краще сказати: характерно, що... або слід відзначити. Відігравати значення. Відігравати можна роль, а не значення. Нормативно: мати значення. Також мати характер. "Ці виступи мали (а не носили) стихійний характер".

***********************************

Літом чи влітку?

Ясна річ, що влітку, взимку, навесні, восени. То в російській мові летом, зимой... Так само вранці, увечері, а не ранком, вечором. Нема сенсу калькувати, коли маємо в себе питомі слова-відповідники. Безпідставно вживають дієслово виявляється в усіх його формах замість з'ясовується. "І ми дуже зраділи, коли виявилось, що всіх нас єднає цікава справа." А чому не з'ясувалось?

Треба, щоб "знали" своє місце слова: вдвічі-вдвоє; втричі-втроє тощо. "Хлопець узяв складений вдвічі аркуш паперу." Потрібно вдвоє. "Обсяг зробленого був удвоє більший запланованого." Потрібно вдвічі. Сплутують схожі звучанням прикметники ефективний та ефектний, ставлять їх не там, де годиться. Тож нагадаймо значення цих лексем. Ефективний – це дійовий, результативний, корисний, досконаліший. Ефективні засоби. Ефективні ліки. А ефектний – той, що справляє враження, зовнішньо показовий. Ефектна поза (жест). Ефектний танець. Буває, що за аналогією з російською мовою дієслово зрадити сполучають з орудним відмінком (зрадив Батьківщині), тоді як воно вимагає знахідного відмінка: "Зрадив мене милий" (нар. пісня).

Пишуть: – Треба:

Сміятися над кимось – сміятися з когось. Знущатися над кимось – знущатися з когось. Моросить дощ – накрапає дощ, мжичить. У більшості випадків – здебільшого. Нові булавки – нові шпильки. Гарні буси – гарне намисто. Відтік капіталу – відплив капіталу. Кольоровий вкладиш – кольорова вкладка. Робочий телефон – службовий телефон. Під стать – до пари. Пилинка в оці – порошинка в оці. Від несподіванки – з несподіванки. Від радості – з радості. Святкова відкритка – святкова листівка. Головокружіння – запаморочення голови. Терпіти поразку – зазнавати поразки. Розбивати намет – ставити (напинати) намет. Розбивати парк – саджати (вирощувати) парк. Діюче законодавство – чинне законодавство. Існуючі ціни – теперішні (нинішні) ціни. Диву даєшся – не надивуєшся, дивина та й годі. Запорука цьому – запорука цього. Свідчення цьому – свідчення цього. В кінці весни – наприкінці весни. Переймати досвід – запозичувати досвід. Рахуватися з інтересами – зважати на інтереси. Ходити взад-вперед – походжати. Молода швея – молода швачка. Миючі засоби – мийні засоби. Рядом – поряд, поруч. Розсотатися – розсмоктатися. А іменно – а саме. Старий напильник – старий напилок. Легке недомогання – легке нездужання. Рідко траплятися – зрідка траплятися. Круглодобово – цілодобово. Ота нерозбериха – отой безлад.

Безособові форми на -но, -то

Згадаймо відому українську народну пісню:

Ой у полі жито

Копитами збито,

Під білою березою

Козаченька вбито.

Ой убито, вбито,

Затягнено в жито,

Червоною китайкою

Личенько накрито.

У кожному з цих речень нема підмета, а в ролі присудка виступають віддієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Такі форми є й у російській мові (сказано – сделано), але там вони вживаються далеко рідше, ніж в українській. Натомість російська ширше послуговується пасивними дієприкметниками у функції присудка: "В прошлом году сняты новые документальные фильмы", "Обязательства выполнены досрочно". Українською треба сказати: "знято нові документальні фільми", "зобов'язання виконано достроково". Це не значить, що пасивних дієприкметників узагалі слід уникати. Їх насамперед використовують як означення, переважно поширені: "зняті торік документальні фільми були вдалі", "достроково виконані зобов'язання піднесли престиж підприємства". Тут присудком уже виступають дієслова були, піднесли

***********************************