Діти – немовлята

У розмовному стилі використовуються синоніми дітлахи, дітлашня, діти. Однак варто розрізняти змістові відтінки слів дитина, маля, немовля. Малям можна назвати і зовсім маленьку дитину, і молодшого школяра: “Маля спало солодким сном”, “Малята й старшокласники працювали на суботнику” (з газети). Немовлям називають тільки грудну дитину, яка не вміє говорити. Є пестливі форми цього слова: немовлятко, немовляточко.

Кримінальний – карний

У деяких значеннях ці слова вживаються паралельно. Кримінальний (карний) злочин. Але у сучасній юридичній практиці надається перевага слову кримінальний. Кримінальний кодекс, кримінальне право, кримінальне слідство, кримінальна справа.

Тільки кримінальний треба ставити, коли йдеться про художній твір: кримінальний роман, кримінальна повість. Прикметний карний виступає також у значенні “каральний”. Карний загін, карна експедиція, карний меч.

Управа – вправа

Розрізняються значенням. Управа (застаріле) – установа, що розв’язує громадські, станові та адміністративні справи. Волосна управа, лікарська управа, рудна управа. А також сила, спроможна зупинити когось у його незаконних діях, сваволі тощо. Знайти на нього управу, немає управи на хулігана. Вправа – розвиток певних якостей, навичок систематичною роботою. Мій сусід щоденно виконує спортивні вправи.

Вникати – уникати

Дієслова, які не можна взаємозамінювати, бо в них різні значення. Вникати (в що) – намагатися зрозуміти суть чогось, розібратися в чомусь. “- Навряд чи зможемо ми вам порадити щось, не вникнувши в суть справи” (Юрій Шовкопляс).

Уникати (кого, чого) – прагнути не спілкуватися з кимсь, цуратися когось, не бажати чогось, рятуватися від чогось. “Я намагався уникати особистих зустрічей з нею” (Петро Гуріненко), “Ви все якось уникаєте розмовляти про те, що мене найбільше хвилює!” (Захар Мороз)

***********************************

Урок 4 Висвітлювати – освітлювати – освічувати

Перше з дієслів у літературній мові вживають здебільшого переносно – “показувати, розкривати, пояснювати, розповідати”. Наприклад: “Твори Івана Карпенка-Карого на історичну тему правдиво висвітлювали героїчну історію українського народу” (з журналу). Зрідка ця лексема виступає й у прямому значенні: “До місця події під’їхав зустрічний “опель” і, не розминаючись, спинився, яскраво висвітлюючи фарами” (Іван Ле). Освітлювати – кидати проміння світла на когось, щось. “Вогонь палахкотів у печі й освітлював хату” (Василь Стефаник). Можна сказати: освітлений багаттям, полум’ям, прожектором, лампою, сонцем, а переносно – щастям, радістю, благородством. Цим словом ще користуються на означення рідини, з якої вилучено сторонні домішки й вона стала прозорою, світлою. Освітлена вода, освітлений сік.

Помилкою є вживання дієслова освітлювати (освітлення) у значенні “пояснювати, розкривати щось” замість висвітлювати (висвітлення). Приміром: “Я як представник центральної преси мушу написати критичну статтю про вашу фронтову газету. Вона не освітлює (?) на повний голос рядових героїв” (Олександр Корнійчук). Освічувати – робити когось обізнаним, поповнювати чиїсь знання, навички. “Я пробував освічувати селян, освічувати у всіх питаннях громадянського, матеріального і духовного життя” (Іван Франко). Отже, у висловах освічена вулиця, освічене електричними вогнями місто слова освічена, освічене слід замінити на освітлена, освітлене.