Плутати і путати

“У яких випадках ставлять плутати, а в яких – путати?”

Дієслово плутати використовують у прямому та переносному значенні. У прямому – це “безладно переплітати нитки, волосся”, ще кажуть “плутати ногами”, тобто ходити повільно, мляво, ледве переступаючи. У переносному – “вносити безладдя, неясність у щось, помилятися чи свідомо вводити в оману”. Можна плутати поняття, думки, зізнання, слова, деталі, кольори, Петра з Павлом. Бачимо цю лексему й у сталих зворотах: плутати карти – “розладнувати чиїсь плани, наміри, сподівання”, плутати сліди – “змінюючи напрям руху, збивати когось з правильного шляху”.

Слово путати означає “стягувати ременями, мотузками ноги якоїсь тварини, щоб обмежити її рух”. Отже, путати коней, лошат.

* * *

Слідувати

“Чи має сучасна українська мова дієслово слідувати? Кажуть, нібито його нема, але в наших ЗМІ на нього частенько натрапляєш”.

Воно доречне тільки тоді, коли виражає поняття “рухатися слідом за кимось”. У інших значеннях, пише дослідник історії і культури української мови, її відродження та утвердження як державної Олександр Пономарів, слідувати застаріло і вважається ненормативним, з погляду лексичних норм. Намагання збільшити частотність цього слова й розширити його семантику спричинено не внутрішніми законами нашої мови, а незнанням цих законів та впливом інших мов.

Основними українськими відповідниками російського следовать є іти, прямувати, простувати (у просторі), наставати, наступати (у часі): поезд следует без остановок – потяг іде без зупинок, поезд дальнего следования – потяг далекого прямування; за весной следует лето – за весною настає літо. Дієприкметника слідуючий у нашій мові немає взагалі.

Не входить дієслово слідувати (з огляду на звуженість його тематики) і до словосполучень фразеологічного й нефразеологічного типу. Те, що читаємо в газетах і журналах (слідувати такій логіці, слідувати чиємусь прикладу, із сказаного слідує й под.), не відповідає ні лексичним, ні фразеологічним нормам. Ось деякі російські словосполучення, що мають складником следовать, та їхні відповідники в українській мові: продолжение следует (якщо публікують художній твір чи розлогу статтю в кількох номерах) – далі буде; следовать чьему-то примеру – наслідувати чийсь приклад; следовать подобной логике – йти за такою логікою; следовать советам врача – виконувати поради (слухати порад) лікаря; следовать обычаям – дотримуватися (додержуватися) звичаїв; из сказанного следует – із сказаного випливає; как следует – як слід; как и следовало ожидать – як і треба було сподіватися (чекати). Заміна в усіх розглянутих випадках дієслів однією лексемою слідувати в усному мовленні, а то й у пресі не тільки свідчить про недостатнє знання законів мови, а й призводить до збіднення її лексико-синтаксичних можливостей.

* * *

Задум і задума – одне і те саме чи ні?

Це різні іменники, яких не можна взаємозамінювати.

Задум – план дій, намір, основна ідея твору. Задума – заглиблення в думки, роздуми. “Скачуть хвилі по каменях та навівають тиху задуму” (Іван Нечуй-Левицький).

* * *