Спалений і спаленний

“Яка семантична відмінність між словами спалений і спаленний?”

Спалений – 1. Дієприкметник від спалити. “Де-не-де на схилах яру жовтіли прогалини спаленої сонцем трави” (Олесь Донченко).

2. Прикметник. Передає значення “який зазнав дії вогню, сонця тощо; згорілий”. “По дорозі до землянки, викопаної неподалік спаленої хати, він угледів ще одну групу полонених” (Олександр Довженко), “Засмерділо спаленим бензином” (Євген Гуцало).

Спаленний. Здатний горіти, згоряти; горючий.

* * *

Коли вживати вірогідний, а коли – ймовірний?

Дехто сприймає ці прикметники як синоніми й помилково пише: “Мені про те відомо з імовірних джерел”; “Таке припущення – вірогідне”. А треба написати навпаки: в першому реченні – вірогідних, у другому – ймовірне. Вірогідний – цілком правдивий, достеменний; який не викликає сумніву. “Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території” (з “Нарисів стародавньої історії України”), “Всю ніч Галя думала, як сказати матері про те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. І всі вони здавалися їй такими вірогідними” (Юрій Мокрієв). Імовірний (ймовірний) – той, що його можна тільки припускати; можливий. “Страховище, безумовно, було дніпровським собакою. Або, може, величезним сомом. Останнє більш імовірне” (Олесь Донченко). Крім того, це слово означає ще “довірливий”. “Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити” (Словник за редакцією Агатангела Кримського).

* * *

Міжмовна омонімія

“В українських та російських мовах є лексеми, що звучать однаково (або схоже), але мають різні значення. Чи може це призвести до неправильного слововживання?”

Може. Перекладаючи так звані міжмовні омоніми, маємо враховувати, що багатозначне російське слово не обов’язково відтворюється таким самим українським. Приміром, военный треба передавати двома нашими прикметниками воєнний і військовий, а отношения – кількома іменниками: відношення, відносини, стосунки (взаємини), ставлення; відповідниками дієслова предупреждать є попереджати, запобігати, випереджати тощо.

* * *

Орудний відмінок слова Перетц

“Як відмінюється в орудному відмінку слово Перетц?”

Прізвища чоловічого роду на ц – Гурвіц, Перетц, Шварц відмінюються так само, як загальні назви типу шкіц. Тому в орудному відмінку пишемо Гурвіцом (а не Гурвіцем), Перетцом, Шварцом.

Приклади міжмовної омонімії

Російська мова	Українська мова
баня (лазня)	купол
заказывать (замовляти)	запрещать
злодей (лиходій)	вор
лечить (лікувати)	считать
лишить (позбавити)	оставить
луна (місяць)	эхо
мешать (заважати)	размешивать
неделя (сім днів тижня)	воскресенье
орать (репетувати)	пахать

***********************************

Урок 35

Відповідаємо на запитання читачів (XXVI)

Витрати, видатки, втрати, затрати, збитки

“Чи можна вважати іменники витрати, видатки, втрати, затрати, збитки тотожними і взаємозамінними?”

Сполучуваність цих лексем свідчить, що вони розрізняються значеннєвими відтінками. Словники тлумачать витрати і затрати як синонімічні, коли йдеться про кошти, матеріальні цінності, витрачену енергію, робочу силу, працю тощо. Але в термінологічному слововживанні усталився іменник витрати, приміром: грошові витрати, матеріальні та фінансові витрати, питомі витрати, витрати капіталу, витрати праці. Якщо мають на увазі тільки гроші, виділені, витрачені на щось, послуговуються взаємозамінними словами витрати і видатки. Наприклад: адміністративно-господарські витрати (видатки), бюджетні витрати (видатки), комерційні витрати (видатки), накладні витрати (видатки), судові витрати (видатки), поточні витрати (видатки).

Втрати і збитки переважно використовують у контекстах, де повідомляється про заподіяну шкоду, марне витрачання чогось. Як правило, їх важко або й неможливо компенсувати. Цілком правомірна взаємозаміна цих іменників у таких сполученнях: матеріальні, господарські, фінансові, великі втрати (збитки). Слова з виразним конкретним значенням поєднуються тільки з лексемою втрати: втрати робочого часу, втрати урожаю, зерна тощо. Втрати вживаємо також стосовно осіб, здоров’я і под.: людські втрати, втрати зору, крові, працездатності тощо. З наведеними вище іменниками в українській літературній мові усталилися вислови відшкодувати втрати (збитки); зазнати шкоди (втрат, збитків).

* * *