Півтора місяця, а не місяці

Нерідко плутають залежну від слова півтора форму іменників. Кажуть: “Купив у крамниці півтора метри тканини”. А, як відомо, цей числівник звичайно поєднується з родовим відмінком іменників: “За півтора місяця починаються канікули”.

Під впливом числівників два, три, чотири, які сполучаються з називним – знахідним відмінками множини іменників, при півтора вони також іноді виступають у цій формі: “Три дні молов, а за півтора дні з’їв” (присл.). Але таке узгодження слів має відтінок розмовності. Тож нормативним є: півтора року, тижня, десятка, мільйона, вагона і т. д. (а не півтора роки, тижні, десятки, мільйони, вагони).

Неправомірне вживання вислову більша половина (адже обидві половини завжди однакові). Треба: більше половини або більша частина.

***********************************

Замість долі – частка

Від ділити походить слово доля. Ним у старій системі мір позначали одиницю маси (ваги), що дорівнювала 44,435 міліграма. Називали так і частину музичного такту, на яку припадає наголос (сильна доля). А основний зміст цього слова: напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини. “Доля закинула мене аж у Крим” (Михайло Коцюбинський).

В інших значеннях (зокрема, коли йдеться про участь у спільному володінні чимось) за літературною нормою слід користуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка. Російські вислови перекладаються: быть в доле – бути на паях; делить на равные доли – ділити на рівні частини (частки); доля истины – частка правди (істини). Доречно нагадати, що частка тепер замінила долю і в музичній термінології.

Слово чимало виражає поняття кількості, міри, часу. Складається воно з питальної частки чи і прислівника мало. Ще наприкінці ХІХ ст. словники подавали його як сполучення: кожна частина писалася окремо. Очевидно, сформувалося з риторичного ствердного запитання: “Чи мало було?” (“Хіба мало?”) в розумінні “Цілком достатньо”. Наприклад: “О-о жінко! – каже Тиміш, – се в тебе десь огневі сльози! – Бо гіркі, Тимоше! А чи мало я їх виплакала!” (Марко Вовчок).

Порівняно із синонімом багато, що вживається в будь-якому тексті – від офіційно-ділових паперів до фейлетона, сфера застосування лексеми чимало вужча. Це передусім розмовний стиль. Входить також до усталених фразеологічних зворотів. Ковтнути чимало лиха (горя і т. ін.); перепсувати чимало нервів; чимало води збігло (утекло).

Отже, наявність синонімічного ряду (багато, чимало, немало) дозволяє передавати різні відтінки думки, уникати небажаної одноманітності мовлення. “Маємо чимало вже матеріалу для збірника, особливо віршів багато” (Михайло Коцюбинський).

***********************************

Лід зрушився чи крига скресла?

І ще про фразеологізми. На жаль, використовуючи мовні одиниці такого гатунку, автори нерідко не завдають собі клопоту відшукати найкращий варіант, беруть перший-ліпший, що спаде їм на гадку. Найчастіше то неоковирна калька. Приміром, коли розповідають про весну, як річки звільняються від крижаного панцира, або про настання чогось довгосподіваного, вживають фразеологізм лід зрушився. Це невдалий переклад російського лед тронулся. Натомість у нас є крига скресла, що має пряме та переносне значення.

Бездумне калькування призводить до появи тавтологічних словосполучень, які знижують рівень оповіді: совершить преступление – вчинити злочин; обеспечить безопасность – забезпечити безпеку тощо. Цього можна і треба уникати, замінюючи один із компонентів синонімічним відповідником: скоїти злочин, гарантувати безпеку.

У нашій мові іменник добро означає “сукупність належних людині речей, предметів, цінностей”. Тому, вживаючи кальку з російського розмовного вислову давать добро, ми мимоволі затемнюємо зміст висловлювання: начебто хочемо поділитися з кимсь тим майном... У цьому разі краще сказати чи написати давати згоду, схвалювати, підтримувати, а не давати добро.

Так само давати спокій, а не залишати в спокої; доводити до відома, а не ставити у відомість; знічев’я, а не від нічого робити; мати рацію, а не бути правим; тягар обов’язків, а не вантаж; моя хата скраю, а не моє діло сторона; ставити собі за мету, а не задаватись метою; знищувати на пні, а не на корені; здавати собі справу, а не звіт; становити інтерес, але представляти інтереси і под.

Ось кілька російських зворотів, що містять слово следовать, та їхні відповідники в українській мові: продолжение следует (якщо публікується матеріал у кількох номерах видання) – далі буде; следовать чьему-то примеру – наслідувати чийсь приклад; следовать подобной логике – йти за такою логікою; следовать советам врача – виконувати (слухати порад) лікаря; следовать обычаям – додержуватися (дотримуватися) звичаїв; из сказанного следует – із сказаного випливає; как следует – як слід; как и следовало ожидать – як і треба було сподіватися (чекати). Заміна в усіх розглянутих випадках дієслів однією лексемою слідувати в усному мовленні, а часом і в пресі не тільки свідчить про недостатнє знання законів мови, а й призводить до збіднення її лексико-семантичних можливостей.

***********************************