Дренажувати і дренувати

“Чи є синонімами дієслова дренажувати і дренувати?”

Запам’ятайте: ці слова хоч і схожі звучанням, але передають різний зміст.

Дренажувати – виводити з порожнини тіла, ран гній або рідину, використовуючи певне пристосування.

Дренувати – робити осушування грунту за допомогою системи траншей, підземних труб, каналів та канав.

Таким чином, замінювати лексеми одна одною не можна.

***********************************

Урок 24

Відповідаємо на запитання читачів (XVII)

Мова і мовлення

“Яка різниця між поняттями мова і мовлення?”

Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. “Не дадуть дитині до мови дожить” (Тарас Шевченко).

Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.

* * *

Продажні ціни

“Чим можна замінити невдалий зворот продажні ціни?”

Словосполученням ціни продажу. Також точніше звучить продаж чобіт (чи ще чогось), аніж відпуск чобіт.

* * *

Шульга

“Навіщо оголошувати застарілим і викидати з мовного вжитку питоме українське слово шульга?”

Фіксуючи його як застаріле, деякі словники чомусь надають перевагу лексемі лівша. А тим часом скільки ж прізвищ утворилося від “скривдженого” іменника: Шульга, Шульженко, Шульженчук, Шульгін! Скільки разів ми натрапляли на нього в класичній літературі та живій народній мові, навіть у сучасного письменника Олександра Ільченка, доброго знавця української мови, читаємо: “Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто”. Навряд чи є підстави виводити це слово “за штат” і не послуговуватися ним у нашій літературній мові.

* * *

Чому неправильні вислови музикальна школа, музикальне училище?

В українській мові є паронімічна пара музикальний – музичний, слова якої чітко розрізняються за змістом. Музикальний згідно з літературними нормами виступає у двох значеннях: а) “обдарований здатністю тонко сприймати музику, відчувати музичні твори, виконувати їх” (музикальний слух, душа, дитина, родина, народ); б) “мелодійний; приємний звучанням”. Музикальний голос, музикальний вірш.

Російська мова в цих двох значеннях знає лише слово музыкальный, тому в мовленні якоїсь частини українців можливі ненормативні словосполучення музикальне училище, музикальна школа. Треба: музичне училище, музична школа. Музичний – той, що має стосунок до музики як виду мистецтва. Музичний (а, е, і) інструмент, студія, магазин, знання, виховання, вікторина, товариство, критик і т. ін.

Слід, проте, брати до уваги, що, обираючи один з розглядуваних прикметників – музикальний чи музичний, маємо неодмінно враховувати контекст, бо з деякими словами вони обидва вільно поєднуються. Приміром, музикальний твір і музичний твір. “Усім сподобався романс “Гаї шумлять” – один з музикальних творів Георгія Майбороди” й “У концерті виконувалося кілька нових музичних творів”. У першому прикладі вжито музикальний, оскільки мовиться про мелодійність творів, приємність для слуху; в другому – музичний, адже визначається належність їх до виду мистецтва (музики). Практично в складних випадках можна орієнтуватися на таку ознаку: якщо перед словосполученням, яке викликає сумнів, можна поставити прислівники дуже, надзвичайно або утворити ступені порівняння цього прикметника, слід ужити якісний прикметник музикальний (“Усім сподобався романс “Гаї шумлять” – один з дуже (надзвичайно) музикальних творів Георгія Майбороди”; коли ж контекст не дає змоги цього зробити, використовуємо музичний.

* * *