Спричиняти чи викликати?

Слово спричиняти відрізняється від свого синоніма викликати тим, що пов’язане з негативними наслідками. Спричинити хворобу, спалах епідемії, невдоволення, спротив, але тільки викликати овації, захват, почуття гордості, сміх, радість. Як видно з прикладів, розглядувані дієслова поєднуються з безприйменниковим орудним відмінком. Спричиняти зрідка трапляється також у сполученні з родовим відмінком іменників та прийменником до. У сучасній мові така сполучуваність сприймається як порушення літературної норми. Порівняймо: “Це свідчить про низьку компетентність кадрів на місцях, що й спричиняє невдоволення” (з журналу) і ненормативний вислів: “Це спричинило до ідеологічних помилок” (з газети).

* * *

Питання читача

“Читаю в газетній статті: “Українству був притаманний вражаюче високий рівень народної культури”. Чи доречна тут лексема вражаюче? “

Наша мова знає слово разючий, поширене в літературі та в живому спілкування. То яка була потреба надавати перевагу кальці вражаючий, та ще й у формі прислівника вражаюче? Його міг би замінити котрийсь із синонімів: разюче, винятково, напрочуд або навдивовижу. Звучало б значно краще: “Українству був притаманний винятково високий рівень народної культури”. Наші мовці сьогодні також уживають слабнучий (замість дедалі слабший), задьористо (замість загонисто), пінистий (замість пінявий), ледве чи (замість навряд чи), непосвячений (замість невтаємничений), всеохоплюючий (замість всеосяжний), існуючий (замість сущий, сучасний, теперішній, наявний, здатний існувати), листати (замість гортати), стержень (замість стрижень), чеканити (монети) (замість карбувати).

* * *

Периферійний і периферичний

“Чи є різниця у значенні прикметників периферійний і периферичний?”

Периферійний сполучається з найрізноманітнішими лексемами. Вживаючись із географічними назвами, найменуваннями об’єктів, споруд, закладів тощо, вказує на їхню віддаленість від центру, центральної частини чогось (країни, столиці, міста): периферійне містечко, периферійний театр, зоопарк; периферійна бібліотека, школа, галерея. Поєднується цей прикметник і з найменуваннями людей і є свідченням їхнього “нецентрального” походження, місця роботи, мешкання: периферійний журналіст, периферійна вчителька. У сполученні з назвами предметів характеризує місце виготовлення чи побутування їх: периферійне підприємство, периферійна газета. У переносному слововживанні з абстрактними назвами прикметник актуалізує значення “відсталий”: периферійний погляд, периферійна думка. В останні десятиріччя стосовно технічних пристроїв, систем він передає зміст “додатковий, допоміжний”: периферійна техніка, периферійні пристрої.

У мовній практиці трапляються взаємозаміни типу периферійний кровообіг і периферичний кровообіг. Щоб не припускатися помилок, слід пам’ятати, що слово периферичний усталилося в сучасній літературній мові у значенні “який стосується зовнішньої частини організму, віддаленої від його центральної будови”, наприклад: периферична нервова система, периферичні органи чуття, периферичний зір, периферичні сухожильний і м’язовий апарати.

***********************************