Циклувати і циклювати

“У чому полягає семантична різниця між дієсловами циклувати і циклювати?”

Циклувати – працювати циклічним методом; розподіляти роботу за циклами. Похідні: циклований, циклування. Циклювати – обробляти дерев’яну поверхню підлоги, виробів та деталей циклею. Циклювати паркет. Похідні: цикльований, циклювання.

* * *

Збільшувальний і збільшуваний

“Що означає слово збільшувальний, а що збільшуваний?”

Збільшувальний – який збільшує. Збільшувальне скло, збільшувальний суфікс. Збільшуваний – якого збільшували, збільшують. Збільшувана доза ліків

Одним рядком

Неправильно	Правильно
в кінці кінців	кінець кінцем
внедовзі	невдовзі
в самий	раз якраз
всеціло	цілком
навідмаш	навідліг
недовподоби	не до вподоби
невпопад	не до ладу

***********************************

Урок 34

Відповідаємо на запитання читачів (XXV)

Вільна вакансія

“Чи можна сказати: вільна вакансія?”

Таке словосполучення недоречне, бо іменник вакансія (походить від латинського vacans) означає “вільне місце”. А якщо до нього додати ще прикметник вільна, то вийде тавтологічний вислів. Тому краще вжити: в школі (на підприємстві, в установі, закладі) є вакансія, або вільне місце вчителя (економіста, бухгалтера, програміста).

* * *

Пришити гудзик чи гудзика, відправити лист чи листа?

Такі питання виникають перед багатьма мовцями. Як на те, трапляються випадки, коли той самий іменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцію додатка, в одному з них стоїть у родовому відмінку, а в іншому – в знахідному. Наприклад, “Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити” (Тарас Шевченко), “Він дасть пораду, як і що, – знайшов вихід Антін” (Степан Чорнобривець). То від чого залежить певний відмінок додатка? Чи є якесь правило щодо цього? На відміну від російської мови, в українській іменник-додаток часто вживають у родовому, а не в знахідному відмінку: “Де шукати благостині?” (Панько Куліш), “Гляди, дядьку, порядку” (Матвій Номис).

Отже, ближче до народнорозмовної традиції буде: пришити гудзика, відправити листа, купити хліба.

* * *

Три з половиною рази і три й п’ять десятих раза

“Чим схожі вислови три з половиною рази і три й п’ять десятих раза?”

В обох використано кількісну назву раз, що відмінюється, як мільйон, мільярд: у сполученні з числівниками 2, 3, 4 має форму рази, а з дробовими числівниками – раза.

* * *

Полтавці чи полтавчани, луганці чи луганчани?

Звуковий комплекс -чан уживається тоді, коли звук ч, що стоїть перед суфіксом -ан, належить не до нього, а до кореня. Оскільки при творенні похідних від Полтава та Луганськ підстав для виникнення ч перед суфіксом -ан на українському грунті немає, то назви полтавчанин і луганчанин треба вважати за такі, що виникли під впливом російської мови. Тому перевагу слід надавати формам полтавці, луганці.

* * *

Облишити й полишати

“Чи тотожні дієслова облишити й полишати?”

Облишити – перестати щось робити; відмовитися від попередніх намірів, бажань. А також ця лексема вживається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. “У кишені він намацав сірники, але палити облишив” (Степан Чорнобривець). Полишати1, недоконаний вид, розмовне. У значенні “залишати” використовується тільки тоді, коли йдеться про багатьох осіб або низку предметів чи явищ. “Й звірі, як відомо, полишають сліди. Німий же був безслідний” (Павло Загребельний). Полишати2, доконаний вид. Залишити всіх чи багатьох, все чи багато чогось; позалишати. “Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків” (Наталія Кобринська). Зі змісту дієслів облишити й полишати видно, що вони не тотожні.

* * *