Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MV_TA_ZOVNIShNYa_POLITIjKA.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
3.09 Mб
Скачать

Тема 2 Інтеграційні процеси в Західній Європі

Особливості європейської інтеграції в 60-ті роки

Невдовзі стало зрозуміло, що в економічному плані ЄАВТ не в змозі конкурувати з ЄЕС, здійснювати на нього будь-який вплив. Більше того, частка «Спільного ринку», до активізації розвитку якого ЄЕС приступив у березні 1960 р., у зовнішній торгівлі країн ЄАВТ постійно зростала. Це відбувалося на тлі падіння торговельної активності як у межах ЄАВТ, так і в Співдружності, де такі найбільш багаті домініони, як Австралія та Нова Зеландія, розпочавши індустріалізацію своєї економіки, дедалі більше орієнтувалися на спів­робітництво зі СІЛА та Японією. Ще важливішими були політичні зміни, що зумовили відхід Великобританії від теорії «трьох кіл» та зосередження її зовнішньополітичних інтересів на Європі. Ослаблення англійського впливу в Співдружності та криза «особливих відносин» зі СІЛА після суецьких подій 1956 р. супроводжувалися зростаю­чою ізоляцією Лондона в континентальній Європі, форму­ванням франко-німецької осі та виношуванням планів європейського політичного будівництва без участі Велико­британії. Прагматично оцінивши свої прорахунки, Велико­британія разом з Данією, Ірландією та Норвегією 9 серпня 1961 р. подали заявку на вступ до ЄЕС, а Австрія, Швеція, Швейцарія та Португалія — на асоційоване членство.

Переговори були досить складними й зосередилися на питаннях сільського господарства, єдиних тарифів та від­носин із країнами Співдружності. Великобританія наполя­гала на збільшенні перехідного періоду з 12 до 15 років, зменшенні на 20 % єдиних торговельних тарифів, віль­ному ввозі сільськогосподарської продукції та сировини з країн Співдружності, а також прийнятті останніх до ЄЕС. У цілому країни «малої Європи» схвально поставилися до прийняття нових членів до ЄЕС. Країни Бенілюкс та Італія бачили в цьому як комерційні переваги, так і противагу можливій франко-німецькій гегемонії. Про­мислові та торговельні кола ФРН розраховували на зрос­тання експорту своєї продукції до Великобританії та

297

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

скандинавських країн. Німеччина навіть погодилася з принципами Спільної сільськогосподарської політики^ (ССП), що становило одну з умов Франції щодо прий- і няття Англії до ЄЕС. Тим більшим було невдоволення і канцлера К. Аденауера, коли французький президент без і погодження зі своїми партнерами на прес-конференції j 14 січня 1963 р. наклав вето на вступ Англії до ЄЕС. * Основна причина такої позиції Франції полягала в праг­ненні зберегти політичну рівновагу та закріпити свої економічні та політичні позиції в Співтоваристві.

11 травня 1967 р. Великобританія вдруге подала заявку \ на вступ до ЄЕС. Економічні та політичні мотиви, що зумовили таке рішення уряду Гарольда Вільсона, фактично І не змінилися порівняно з 1961 р. Проте були значно обмежені британські вимоги щодо її вступу до ЄЕС. Англія погоджувалася приєднатися до всіх договорів, уже укладених у межах Співтовариства, у тому числі до Спільної сільськогосподарської політики. Вона визнала; міжнародне значення Співтовариства в політичній іі воєнній сферах, зобов'язувалася також сприяти в май­бутньому процесові політичного об'єднання Європи. Крім того, Лондон уже не висував вимоги вступу Англії в ЄЕС у єдиному блоці з країнами ЄАВТ та Співдружності.

Незважаючи на таку трансформацію європейської політики Англії, позиція офіційної Франції лишалася незмінною. Вплинути на вето де Голля від 27листопада' 1967 р. не змогли ні сприятлива позиція інших п'яти країн—членів ЄЕС, ні навіть зростаюча внутрішньо­політична опозиція в самій Франції. І хоча де Голлю^ цього разу ще вдалося не допустити Англію в ЄЕС, стало! зрозуміло, що внутрішня рівновага в Співтоваристві \ суттєво порушена. Намагаючись знайти вихід із цієї ситу-: ації, Бельгія запропонувала здійснити співробітництво з] Англією в таких сферах, як зовнішня політика, оборона, ) технології, монетарна політика, поза структурами ЄЕС] (на базі ЗЄС). Політичні зміни у ФРН, а саме прихід до; влади в жовтні 1969 р. соціал-демократів на чолі з В. Брандтом та пов'язане/з цим проголошення «нової; східної політики» Німеччини, дістали підтримку не тільки; Франції, а й Великобританії та скандинавських країн. Це стало новим мотивом активної підтримки Німеччиною; процесу розширення ЄЕС. Переглядові концепції євро-1

298

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]