Тема 1 Радянсько-американські відносини

починає надавати їй різноманітну допомогу. Одночасно Генеральний штаб СРСР розробив план під кодовою наз­вою «Анадирь», метою якого було створення Групи ра­дянських військ на Кубі.

В червні під час робочого візиту до Москви міністра оборони Куби Рауля Кастро був парафований секретний договір про розміщення на Кубі радянських ракет середньої дальності (формально сторони його так і не підписали).

У вересні 1962 р. розпочалася таємна доставка перших ракет СС-4, бомбардувальників Іл-28 і тактичних ракет «Місяць», які могли використовуватися як носи ядерних зарядів. Кубинське керівництво вважало, що ввезення ракет слід здійснювати відкрито. Про неможливість при­ховати від США розміщення військових угруповань та озброєнь попереджували й радянські військові спеціа­лісти. Однак, на думку М. Хрущова, несподівана поява на Кубі радянських носіїв ядерної зброї мала поставити адміністрацію СІЛА перед доконаним фактом і приму­сити її відмовитись від вторгнення на територію країни, що стала на шлях соціалізму. Тому радянським керів­ництвом було вжито низку заходів дезінформаційного ха­рактеру щодо США, як, наприклад, спеціальна заява ТАРС, надрукована газетами в середині вересня: «Ра­дянському Союзу не потрібно переміщувати в будь-яку країну, наприклад, на Кубу, свої засоби відбиття агресії... Він має настільки потужні ракетоносії для своїх зарядів, що йому не потрібно шукати місце для їх розміщення десь за межами СРСР». За свідченням тодішнього радянського посла у США А. Добриніна, ні він, ні пред­ставник СРСР при ООН Зорін не були поінформовані про доставку ядерних ракет на Кубу, а навпаки, отримали інструкції пояснювати американцям, що на Кубі знахо­диться лише «оборонна зброя».

14 жовтня під час проведеної американським літаком У-2 розвідувальної аерофотозйомки кубинської території були виявлені радянські ракети середньої дальності За два дні Д. Кеннеді отримав відповідні фотографії й ви­сновки експертів. Саме ця дата, 16 жовтня 1962 p., вважається початком карибської або, як її називають в американській історіографії, кубинської кризи. На термі­ново скликаному засіданні Виконкому Ради національної

439

РОЗДІЛ II РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ. ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

безпеки (РНБ), метою якого було визначення методів кризового реагування, думки його членів розділилися. Най-агресивнішу позицію зайняли директор ЦРУ Д. Маккоун, голова Комітету начальників штабів генерал М. Тейлор, колишній державний секретар і спеціальний помічник президента Д. Ачесон, які висловлювалися за негайне бомбардування радянських ракетних баз і можливу висадку американських військ на Кубу. Інша група, до якої увійшли міністр юстиції Р. Кеннеді, радник прези­дента Т. Соренсен та інші, віддавала перевагу засобам дипломатії з використанням режиму силового тиску. Вза­галі на початковому етапі прийняття зовнішньополі­тичного рішення Виконком РНБ запропонував президен­тові 10 альтернатив, з яких дуже швидко залишилось дві: морська блокада і повітряна атака.

Проаналізувавши ситуацію, що склалася, міністр обо­рони Макнамара підкреслив, що «ракети на Кубі не да­ють росіянам яких-небудь переваг порівняно з їх між­континентальними ракетами, що знаходяться в СРСР, за винятком того, що час попередження скоротиться з 15 до 2—3 хвилин». Було також визнано, що розміщення 40 радянських ракет на Кубі за наявності в СІЛА 5 тис. оди­ниць ядерної зброї, забезпечених засобами доставки (проти 300 одиниць у СРСР), не може вплинути на існуючий баланс сил. Т. Соренсен, крім того, додав, що «юридично Ради мали повне право зробити те, що вони зробили, маючи згоду кубинського уряду». Ці два аргументи впли­нули на прийняття більшістю членів Виконкому на чолі з Д. Кеннеді рішення про оголошення морської блокади як менш небезпечного заходу з огляду на можливий роз­виток подій.

Однак варіант залишення радянських ракет на Кубі навіть не обговорювався. Всі члени Виконкому РНБ були одностайні щодо необхідності їх негайного вивезення з острова.

22 жовтня 1962 р. «карибська криза» переходить у ста­дію найбільшого загострення. В цей день о 19.00 за ва­шингтонським часом президент СІЛА оголосив заяву про встановлення «карантину» на ввезення на Кубу насту-

140