Тема 3 Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 70-ті роки

го законодавства щодо в'їзду—виїзду громадян у відпо­відність із загальноприйнятими демократичними норма-1 ми. А цього радянські лідери ніяк не могли допустити^ принаймні з ідеологічних міркувань, зважаючи на ті сладки, до яких привела б реалізація принципу вільного; переміщення людей в умовах радянської дійсності. і

Втім, нарада Політичного консультативного комітету'] держав—учасниць Варшавського договору в січні 1972 р.і ухвалила рішення, які відповідали нагальній потребі^ практичної підготовки і якнайскорішого проведення за-j гальноєвропейської Наради.

Важливою передумовою скликання Наради з безпеки* і співробітництва стало міжнародне визнання принципу] непорушності кордонів у відносинах між державами koh-j тиненту. Цей принцип було зафіксовано в низці міжна-| родних документів, підписаних у той період між СРСР, і Францією, СІЛА, іншими провідними країнами, а також ] системі договорів, регулюючих тогочасне вирішення ні-j мецького питання (ФРП—Польща, ФРН—СРСР, ФРН-НДР, ФРП—Чехословаччина).

Чималим кроком у напрямі поглиблення розрядки! стали радянсько-американські переговори на найвищому рівнії (Москва, травень 1972 р.), на яких СРСР і СІЛА досягли,| зокрема, згоди відносно такого гострого й складного] питання, як взаємне скорочення збройних сил і озброєнь \ у Центральній Європі. Безпосереднім результатом досяг- : нення цих домовленостей можна вважати прийняття! Радою НАТО на її сесії в Бонні 30—31 травня 1972 p. I остаточного рішення щодо участі країн західного блоку Щ оагатосторонніх консультаціях з підготовки загальноєвро-] пеиськоі Наради. j

У вересні 1972р. в ході бесід Л. Брежнєва з радником] президента СІЛА з питань національної безпеки Г. Кіс-" стажером було погоджено, що багатосторонні консуль-, таїш в Гельсінкі розпочнуться 22 листопада 1972 р., Ц підготовчі консультації до переговорів про взаємне скоро-1 чення збройних сил і озброєнь у Центральній Європі — в\

£Т™V^і" ^{у ВІдні}- ^{23 жовт}™ 1972 р. Постійна рада! НАШ в Брюсселі своїм рішенням підтвердила дату по-1 чатку багатосторонніх консультацій, яку було узгодженої на двосторонньому рівні між СРСР і США ^%

180

Таким чином, відчутний прогрес, досягнутий у ті часи між Сходом і Заходом у галузі загальної безпеки, закладав реальні підвалини переходу до безпосереднього скликан­ня Наради з безпеки і співробітництва в Європі.

Перший (гельсінський) та другий (же­невський) етапи Наради

Як і було передбачено, багатосторонні консуль­тації з підготовки загальноєвропейської наради розпочалися в Гельсінкі 22 листопада 1972 р. В ході цих консультацій, які тривали до 8 червня 1973 p., представники 32 європейських країн, а також США й Канади розробили положення про організацію роботи Наради, її порядок денний, склад учасників, час і місце проведення, процедуру та фінансування.

На консультаціях у Гельсінкі було узгоджено рекомен­дації, які створювали плідну основу для обговорення та вирішення питань на загальноєвропейській Нараді. В за­ключному документі консультацій у Гельсінкі містився такий перелік рекомендацій та заходів щодо організації майбутньої НБСЄ:

1. Нарада з безпеки і співробітництва проходитиме в три етапи: перший етап проводиться на рівні міністрів закордонних справ; другий етап включатиме роботу спеціальних комісій та підкомісій (держави-учасшщі бу­дуть представлені в цих органах делегатами й експер­тами), а також періодичні засідання Координаційного ко­мітету в складі представників, призначених міністрами закордонних справ; нарешті, третій етап має затвердити Документи Наради.

2. Порядок денний Наради включатиме питання без­пеки в Європі, співробітництва в галузі економіки, науки й техніки, екології, співробітництва в гуманітарній та ін­ших сферах, визначення подальших кроків після закін­чення Наради. Було вирішено, що перші три пункти

РОЗДІЛ II РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ. ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ