Тема 5 Країни Південної Азії

в міжнародних відносинах

ли інтерес індійського уряду до пропозиції СРСР з цього питання. 2 лютого 1955 р. була підписана шдійсько-радянська угода про радянську участь у будівництві в Бхілаї металургійного заводу потужністю 1 млн т сталі на рік з перспективою подальшого розширення заводу в 2,5 раза й надання Індії кредиту в 647 млн рупій з розра­хунку 2,5 % річних з наступним погашенням його постав­ками індійських товарів. Такі умови не мали прецеденту в практиці відносин Індії з західними країнами. Швидкий розвиток індійсько-радянських відносин спонукав західні держави переглянути їхню економічну політику з ураху­ванням індійських інтересів.

Становлення співробітництва Індії з Радянським Со­юзом та іншими соціалістичними країнами мало важливе значення для утвердження Індії на світовій арені. Цюму значною мірою сприяли взаємні обміни урядовими де­легаціями на найвищому рівні. В червні 1955 р. відбувся візит в СРСР прем'єр-міністра Індії Д. Неру, а в листо­паді—грудні того самого року — візит-відповідь радян­ської урядової делегації на найвищому рівні В ході пере­говорів на урядовому рівні були закладені основи еконо­мічного, політичного й культурного співробітництва двох країн на довгі роки.

Індія брала активну участь у багатьох заходах, спрямо­ваних на зміцнення загального миру й зменшення між­народної напруженості В 1959 р. вона активно підтри­мала висунуту СРСР на XIVсесії ГА ООН пропозицію про загальне й цілковите роззброєння, приєдналася до про­тесту проти наміру Франції провести ядерні випробуван­ня в Сахарі. Індія ввійшла серед інших нейтралістських країн до складу Комітету ООН з роззброєння («Комітет 18-ти») й брала в його роботі найактивнішу участь.

Важливою складовою зовнішньополітичного курсу Індії була активна підтримка національно-визвольних ру­хів, боротьби проти колоніалізму, неоколоніалізму, ра­сизму. Вона виступила на захист боротьби алжирського народу за свободу, самовизначення і незалежність, за надання незалежного розвитку конголезькому народові, проти жорстоких репресій Португалії в Анголі. Гнів і обу­рення в Індії викликала англо-франко-ізраільська агресія ЗО жовтня 1956 р. проти Єгипту, який 26 липня 1956 р. націоналізував компанію Суецького каналу з метою вста-

391

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

новлення свого суверенітету над його зоною. „^*„_алі уряд негайно звернувся до ООН із закликом ужити і щучих заходів для відсічі агресії. Зіткнення антикод альної позиції Індії й колоніальних інтересів Заходу чинило погіршення її відносин з західними країнами.*, відносини ще більше ускладнились на початку 60-х рої у зв'язку з діями Індії щодо утвердження її повного веренітету над португальськими володіннями в Індії.

В грудні 1961 р. індійський уряд ужив заходів, сі ^._ ваних на звільнення територій Гоа, Даман та Діу, залишались португальськими колоніальними анкла на- індійській землі. Рішення про визвольні дії на «„ заних територіях було прийняте індійським урядом^ зв'язку з посиленням загрозливих воєнних приготуї Португалії для утримання за собою Гоа, Даману та охоплених антиколоніальною боротьбою. Відчайд. спроба західних держав протягнути в Раді Безпеки СЮЇ резолюцію з вимогою «негайно припинити воєнні дії й ві вести збройні сили Індії» не увінчалась успіхом заі рішучій позиції Радянського Союзу, підтриманого нами, що звільнились від колоніального гноблення.

Індії належала вирішальна роль у тому, що полії., неприєднання була визнана міжнародною спільнотою активний миролюбний курс країн, що визволились. Са™ з ініціативи Індії, Індонезії та Югославії 1—6 вересня 1961_А в Белграді відбулася Перша конференція глав урядів країн, що не приєднались. Індія дотримувалась такої

розуміння неприєднання, яке передбачає активний:___

країн, що не приєднались, на глобальні проблеми й обмежується антиколоніальними позиціями, як вваж багато інших учасників руху неприєднання. Власне **?. впливом Індії в рішеннях конференції першочергове зна-д чення було надане загальним проблемам забезпеченні миру, роззброєння та недопущення війни. Індійська тюЩ літика неприєднання опинилася під вогнем атак західник країн, які перейшли до прямої дискредитації політики| неприєднання з різних аспектів у цілому й індійського"! зокрема залежно від специфіки міжнародної ситуацй.! Нові спроби примусити Індію відмовитись від неприєд-' нання й зорієнтувати свою політику на військово-полі-ї тичне співробітництво з Заходом збіглися із загостренням індійсько-китайських суперечностей.

392