Тема 8 Латиноамериканська система міжнародних відносин

Слід зазначити, що економічна блокада завдала знач­ної шкоди господарському розвитку Куби. Але завдяки величезній допомозі Радянського Союзу та інших соціа­лістичних країн, а також напруженій праці самих ку­бинців країні вдалося максимально мінімізувати негатив­ні наслідки блокади і не допустити зупинки промислових підприємств і транспорту.

Серед інтервенціоністських антикубинських дій особ­ливо слід відмітити висадку кубинських найманців, орга­нізованих і навчених ЦРУ, на Плайя-Хірон 17 квітня

1961 р. під прикриттям американських кораблів та літаків. Інтервенція на Плайя-Хірон, відома як авантюра в «Затоці свиней», завершилася невдачею. Нова кубинська влада мобілізувала народ і протягом 72 годин ущент розгромила американських найманців. СІЛА не відкидали й варіанти вторгнення на Кубу своїми силами. Радянський Союз надав вагому підтримку Кубі. До осені 1962 р. на Кубу було перекинуто контингент радянських військовослуж­бовців та потужні ракетні сили, щоб за потреби дати відсіч воєнній агресії США. Саме це й послужило, як відомо, причиною так званої карибської кризи в жовтні

1962 p., коли через кубинське питання зіштовхнулися дві ядерні потуги світу — СІНА і Радянський Союз.

Важливим підсумком урегулювання «карибської кризи» було те, що завдяки рішучій підтримці Куби з боку СРСР Вашингтон мусив прийняти важливе зобов'язання — відмовитися від здійснення в майбутньо­му воєнних інтервенцій проти Куби (в обмін на виведен­ня радянських ракет з цієї країни).

Водночас у період «карибської кризи» Вашингтонові вда­лося залякати правлячі кола більшості латиноамерикан­ських країн загрозою ззовні й, користуючись панівним становищем в Організації американських держав, добити­ся прийняття антикубинських колективних резолюцій.

У політиці нейтралізації впливу кубинської революції й отримання революційних виступів у Латинській Аме­риці значне місце, поряд із силовими методами, посідали різного роду програми соціально-економічних реформ. Найвідомішою серед них стала проголошена президентом США Д. Кеннеді 13 березня 1961 р. програма допомоги латиноамериканським країнам, що мала назву «Союз

489

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

заради прогресу». Вашингтон обіцяв протягом 10 років ^ виділити 20 млрд доларів на розвиток Латинської Аме-j рики.

Але вже на початку 70-х років; наперекір усім зуси^ лям СІЛА, визначився новий підхід більшості країн Ла-< ганської Америки до відносин із соціалістичною Кубою. ^ До середини 70-х років 11 держав Латинської Америки Карибського басейну встановили дипломатичні та кон­сульські зв'язки з Кубою, не чекаючи відповідного рі-, шення ОАД.

У 70-ті роки під впливом міжнародних і регіональних | факторів позначилася певна еволюція і в кубинсько-аме-,] риканських відносинах. Розуміючи безперспективність^ ворожої політики Вашингтона щодо Куби, представники | певних політичних і суспільних кіл СІЛА почали висту­пати за відмову від економічної блокади острова, закли- \ кати Білий дім нормалізувати американсько-кубинські; зв'язки.

В 1977—1978 pp. в результаті двосторонніх зусиль були зроблені певні кроки в напрямі зменшення напруженості в американсько-кубинських відносинах: підписано угоду¹ з питань рибальства та морських кордонів; СІЛА відкрили «відділ інтересів» при швейцарському посольст­ві в Гавані, яке представляло інтереси СЛІА на Кубі, а Куба — «відділ інтересів» при посольстві Чехословаччини у Вашингтоні та ін.

Однак на кінець 70-х років позиція СІЛА з кубин­ського питання стала помітно жорсткішою, і процес нор­малізації американсько-кубинських відносин загальму­вався.

Навпаки, міцніли радянсько-кубинські відносини. За економічного й технічного сприяння СРСР на Кубі було побудовано десятки великих народногосподарських об'єк­тів, реконструйовано значну кількість старих підпри­ємств, у тому числі 135 цукрових заводів. Радянсько-ку­бинське співробітництво активно розвивалося і в тих га­лузях, які раніше фактично були відсутні на Кубі: атомна енергетика, радіоелектроніка, обчислювальна техніка тощо.

З 1972 р. Куба стала членом Ради економічної взаємо­допомоги (РЕВ).

У прийнятих наприкінці 70-х років Довгострокових цільових програмах співробітництва в межах соціалістич-

490