Тема 5 Криза колоніалізму. Вихід країн, що визволилися, на міжнародну арену

для подолання голоду, злиднів, неосвіченості й рабств; на Землі. На сесіях Генеральної Асамблеї ООН, у Ко мітеті ООН з роззброєння та в інших її органах пред ставники країн Азії й Африки брали активну участь і обговоренні питань роззброєння, підкреслювали свою за інтересованість у їх невідкладному розв'язанні, часте виступали з конструктивними пропозиціями.

Об'єктивні потреби незалежного розвитку змусшп уряди національних держав Азії й Африки докласти зу силь до ліквідації іноземних військових баз. Це питанні розглядалося на Бандунзькій конференції 29 афро-азіат ських держав.

Таким чином, позиції миролюбних сил в Азії й Аф риці значно зміцнилися після краху колоніальних систем

Розвиток національно-визвольного руху в країнах Азі й Африки поставив на порядок денний утворення між народної організації з метою об'єднання їхніх зусиль ні світовій арені.

У квітні 1955 р. в Делі відбулася конференція пред­ставників громадсько-політичних організацій 14 азіатськиз країн. Конференція утворила Міжнародний комітеп солідарності народів азіатського континенту й закликалг до утворення національних комітетів солідарності. Де цього руху приєдналися громадсько-політичні організаці африканських країн.

Перша конференція солідарності народів Азії й Африкі проходила в Каїрі в грудні 1957 р. В ній брали участі представники політичних партій, громадських рухів, на­ціонально-визвольних рухів, національних комітетів солі­дарності більш ніж 20 країн Азії й Африки. Вони висту­пили ініціаторами створення Організації солідарності на родів Азії й Африки (ОСНАА).

В багатьох країнах виникали національні комітети, як багато зробили для того, щоб допомогти місцевим патріо­тичним організаціям правильно зорієнтуватися в склад­ній обстановці революційної боротьби й визначити най-коротші шляхи для досягнення головної мети — заво­ювання політичної незалежності.

Прихильники руху ОСНАА прагнули до того, шрС зовнішньополітична діяльність кожного уряду підкоряла­ся загальним завданням антиімперіалістичної боротьбі народів в умовах краху колоніалізму. Протягом свогс

РОЗДІЛ І СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОД­НИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

існування ОСНАА послідовно обстоювала ідеї свободи, незалежності, миру й дружби між народами, прогресу, основні зусилля організації спрямовувалися на боротьбу проти колоніалізму, подолання його політичних та еко­номічних наслідків, за національне відродження й со­ціальний прогрес.

Значну увагу рух афро-азіатської солідарності приді­ляв соціально-економічним проблемам країн «третього світу», питанням забезпечення їхньої економічної неза­лежності. Важливу роль у розробці стратегії соціально-економічного розвитку для країн, що визволилися, віді­грав економічний семінар, організований ОСНАА в лю­тому 1965 р. в Алжирі. З метою налагодження співро­бітництва в подоланні соціально-економічної відсталості країн, що позбулися пут колоніалізму, рух афро-азіат­ської солідарності утворив спеціальний постійний еконо­мічний орган.

Загалом рух афро-азіатської солідарності надав проце­сові національного визволення міжнародно-політичного характеру і справив тим самим значний вплив на розви­ток міжнародних відносин.

Тема 6

ДІЯЛЬНІСТЬ ООН В УМОВАХ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

• Утворення ООН

• Підтримання миру й міжнародної безпеки

• Операція ООН у Конго

• ООН і перші кроки в галузі роззброєння

• ООН і деколонізація

• Розгортання боротьби за права людини

• Утворення ООН

Радянські війська зустрілися з військами союз­ників на території Німеччини 25 квітня 1945р. Друга світова війна наближалася до завершен­ня. Саме в цей день у Сан-Франциско відкрилася конфе­ренція з метою заснування Організації Об'єднаних Націй.

На той час то була одна з найбільших дипломатичних конференцій, у якій брали участь 282 делегати з 50 країн, 1,5 тис. радників, експертів. У Сан-Франциско з'їхалося понад 3,5 тис. дипломатів, політиків, журналістів, аби стати свідками історичної події.

Головна мета конференції полягала в тому, щоб ухва­лити Статут ООН, визначити її цілі, принципи, струк­туру, основи функціонування. Проект Статуту вже існу­вав. Він був розроблений ще в 1944 р. в Думбартон-Оксі.

111

РОЗДІЛ І СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОД­НИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

Але конференція в Сан-Франциско не стала суто уро­чистим засіданням. Справа в тому, що проект було під­готовлено представниками лише великих країн — СІЛА, СРСР, Великобританії та Китаю. Малі й середні країни мали свої міркування щодо основ функціонування і цілей нової організації. До того ж не всі принципові питання були остаточно погоджені й між великими державами, наприклад, питання про застосування права «вето». Все це спричинило гострі дебати й напружені дипломатичні пошуки взаємоприйнятних рішень. У ході обговорення до проекту Статуту протягом 62 днів роботи конференції було внесено 1200 поправок, уточнень, доповнень. Так, ко­ли обговорювався розділ «Секретаріат», малі країни вису­нули свої пропозиції на 1000 сторінок.

Найскладнішим виявилося питання про право «вето». Малі країни виступали проти цього принципу, розціню­ючи його як порушення рівноправності членів ООН. Си­туації додавало напруженості прагнення СРСР до тоталь­ного права «вето», що мало поширюватися як на проце­дурні, так і непроцедурні питання. Завдяки дипломатич­ним зусиллям усі спірні питання вдалося вирішити.

25 червня 1945 р. Статут ООН був одностайно схва­лений, а наступного дня — 26 червня — офіційно під­писаний представниками 50 країн — фундаторів ООН. Пізніше Статут підписала також Польща, ставши 51-м членом-фундатором ООН.

Статут набрав чинності 24 жовтня 1945 р. До цього часу його ратифікувала більшість членів-фундаторів (29 із 51), включаючи всі п'ять великих держав. Усіма фундато­рами Статут був ратифікований до 27 грудня 1945 р. 10 січня 1946 р. з відкриттям першої сесії Генеральної Асамблеї Організація Об'єднаних Націй почала функціо­нувати.

Отже, конференція в Сан-Франциско мала величезне історичне значення. Вона породила ООН — головний міжнародний інструмент підтримання і зміцнення миру та міжнародної безпеки, головний міжнародний орган сприяння багатоплановому співробітництву країн і на­родів. Проголошені Статутом ООН загальнолюдські цін­ності, права людини, демократичні принципи мирного

112

І