ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

(1945-70-ті роки)

Допущено Міністерством освіти України

Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти

Київ "Либідь" 1999

ББК 63.3(0)63-6я73 М58

Розповсюдження та тиражування

tf** айшійного дозволу видавництва заборонено

без офіційно:

ЗМІСТ

Автори:

B. А. Манжола, д-р іст. наук (керівник авт. колективу); М. М. Білоусов, В. С. Бруз, Л. Ф. Гайдуков, доктори іст. наук;

C. П. Галака, П. Ф. Кириенко, І. Д. Коміренко, В. В. Копійка, О. А. Коппель, В. Ю. Крушинський, В. М. Матвієнко, І. О. Мін-газутдінов, О. С. Пархомчук, І. С. Покровська, А. А. Суботін, кандидати іст. наук; В. Ю. Константинов, А. Г. Мухамадієв

Головна редакція літератури з гуманітарних наук

Головний редактор С В. Головко Редактор О. О. Вербило

Допущено Міністерством освіти України (рішення Колегії Мі­ністерства освіти України. Протокол № 5/4-18 від 30.04.99 р.)

Передмова

М

080301010(МШ 1999

ISBN 966-06-0131-X

В. А. Манжола, М. М. Білоусов_; Л. Ф. Гайдуков та ін., 1999

Розділ І

Становлення біполярної структури міжна­родних відносин. Розгортання «холодної війни» (1945 —початок 60-х років)

Тема 1. Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу (Б. А. Манжола, І. О. Мінгазутдінов)......8

Тема 2. Особливості повоєнного врегулювання в Єв­ропі й на Далекому Сході (в. Ю. Крушинський) 36

Те м а 3. «Холодна війна» та структурне закріплення

біполярності в Європі. Початок протистояння двох військово-політичних блоків (В. А. Ман­жола, В. Ю. Константинов)......... 60

Те м а 4. Німецька проблема в міжнародних відносинах

(Б. Ю. Крушинський)............. 75

\ Тема 5. Криза колоніалізму. Вихід країн, що визволи­лися, на міжнародну арену (О. С. Пархомчук) ............. 97

Тема 6. Діяльність ООН в умовах «холодної війни»

(Б. С. Бруз).................111

Розділ II

Розрядка міжнародної напруженості. Глобальні та регіональні аспекти (60—70-ті роки)

Тема 1. Радянсько-американські відносини

(/. С Покровська) .............132

Тема 2. Становлення політики розрядки в Європі (60-ті — початок 70-х років) (М. М. Білоусов, А. А. Суботін) ....... 159

Тема 3. Зміцнення європейської безпеки та співро­бітництва в 70-ті роки (/. О. Мінгазутдінов) . 177

Тема 4. Проблеми контролю над озброєннями та роз­зброєння (С. П. Галака) ..........205

Тема 5. Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці (О. С Пархомчук) .............221

Тема 6. Активізація діяльності ООН у період розрядки

міжнародної напруженості (В. С Бруз) . . . 236

Розділ III

Особливості розвитку регіональних систем

міжнародних відносин (1945—70-ті роки)

Тема 1. Країни Східної Європи в «системі міжнародних

відносин нового типу» (М. М. Білоусов) . . . 252 Тема 2. Інтеграційні процеси в Західній Європі

(В. В. Копійка)...............280

Тема 3. Міжнародна ситуація на Далекому Сході

(/. Д. Коміренко, А. Г. Мухамадієв).....306

Тема 4. Міжнародні відносини в Південно-Східній Азії

(/. Д. Коміренко)..............340

Тема 5. Країни Південної Азії в міжнародних відносинах

(/. Д. Коміренко)..............388

Тема 6. Близький та Середній Схід у системі

міжнародних відносин (О. А. Коппель) . . . 419 Тема 7. Система міжафриканських відносин

(П. Ф. Кириенко)..............446

Тема 8. Латиноамериканська система міжнародних

відносин (В. М. Матвієнко).........48(

Тема 9. Українська РСР на міжнародній арені (1944—

1979 pp.) (Л. Ф. Гайдуков).........508

Хронологічна таблиця................ 54

Список рекомендованої літератури..........554

ПЕРЕДМОВА

Період, означений у назві цієї книги, починається з кінця другої світової війни. Закінчився він у 1979 p.: у цьому році СРСР увів свої війська в Афганістан, що поклало край нетривалій розрядці між­народної напруженості. Загалом міжнародні відносини і зовнішня політика в 1945—70-х роках характеризувалися більш-менш постійним станом «холодної війни» між ос­новними протагоністами на міжнародній арені — СРСР з одного боку і СІЛА з іншого, які відповідно були лідерами протилежних військово-політичних блоків. Тільки після «карибської кризи» 1962 p., коли людство впритул пі­дійшло до межі термоядерної війни і знищення цивіліза­ції, почалася розрядка міжнародної напруженості. Було укладено низку важливих угод, що віддаляли загрозу війни. Проте і в період розрядки країни застосовували зброю, спа­лахували локальні конфлікти, порушувалися права людини.

Стрижневим чинником розвитку міжнародних відно­син у період, який охоплено підручником, було виконан­ня рішень, спільно схвалених під час другої світової війни державами-союзницями — СІЛА, Великобрита­нією й СРСР, що очолили коаліцію Об'єднаних Націй. Завдяки цим рішенням утворилася нова система між­народних відносин, яка з модифікаціями проіснувала до кінця 80-х років.

Рішення великих держав-союзниць були наповнені демократичним змістом; втім у коаліцію Об'єднаних Націй ввійшли різні держави, з різним уявленням про те, що є

Тема 1

ЯЛТИНСЬКО-ПОТСДАМСЬКА

СИСТЕМА

МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА БІПОЛЯРНІСТЬ ПОВОЄННОГО СВІТУ

Основні геополітичні наслідки другої світової війни

Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин Зовнішньополітичні настанови Заходу Зовнішньополітичні настанови СРСР

Основні геополітичні наслідки другої світової війни

Підсумки другої світової війни спричинилися до цілковитої — порівняно з повоєнними ро­ками — зміни не тільки «декорацій», а й гли­бинного змісту світової системи міжнародних відносин, яка від притаманної їй до того багатополярності доволі швидко трансформувалася в біполярну. Остаточно цей процес завершився наприкінці 40-х років, коли СРСР вдалося порушити монополію США на володіння ядер­ною зброєю, сформувати навколо себе пояс держав-са-телітів, насамперед у Центральній та Східній Європі.

Для Європи кінець другої світової війни ознаменував­ся утворенням доволі чіткого геополітичного вододілу. Захід був окупований англо-американськими військами й опинився таким чином у західній сфері впливу; на Сході,

8

Тема 1 Ялтинсько-потедамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу

визволеному зусиллями Червоної Армії, панівного ста­новища домігся Радянський Союз.

Європа дуже потерпіла внаслідок війни (політично, економічно, морально), провідні європейські держави фак­тично втратили статус великих. Реально в 1945 р. існувала лише одна світова держава — США. Маючи у своєму розпорядженні найбільший військово-морський флот, най-сильнішу авіацію, оснащену до того ж ядерною зброєю, Сполучені Штати могли здійснювати воєнні операції по всьому світові.

Не менш вражаючим був їхній економічний потен­ціал. Територія СІЛА не постраждала за роки війни, люд­ські втрати Сполучених Штатів за усіма оцінками не пе­ревищували 400 тис. чоловік. Водночас населення СІЛА за воєнні роки зросло з 131 млн до 140 млн чоловік.. Обсяг валового національного продукту збільшився з 90,5 млрд доларів у 1939 р. до 211,9 млрд у 1945 р. Ще в 1943 р. військове виробництво СІЛА зрівнялося за своїми масштабами з виробництвом Німеччини, Великобританії та Радянського Союзу, взятих разом. Сільськогоспо­дарське виробництво за час війни зросло на 15 %, а поголів'я худоби збільшилося з 66 млн у 1939 р. до 83 млн у 1945 р. У 1947 р. США контролювали 59 % світових запасів нафти, третину її світового експорту. В 1948 р. на Сполучені Штати припадало 41 % світового виробництва товарів та послуг, 50 % машинного парку. У 1949 р. дохід на душу населення у СІЛА дорівнював 1453 доларам по­рівняно з 320 доларами в Західній Німеччині, 482 — у Франції та 773 — у Великобританії.

Зовсім інша ситуація склалася в Європі. В 1945 р. Німеччина виробляла менше третини своєї довоєнної продукції, валовий національний продукт Італії в 1945 р. становив лише 40 % від рівня 1938 р. Не набагато кра­щим було становище у Франції та Великобританії — у Цих та переважній більшості інших європейських країн величезна кількість людей опинилися за межею бідності. Загальноєвропейський (без урахування СРСР) валовий національний продукт скоротився на 25 %; у 1950 р. ВНП на душу населення в європейських країнах дорівнював лише 50 % американського. Величезним був тягар боргів західноєвропейських країн, насамперед Великобританії. Більшість європейських держав у той час могли існувати лише завдяки американським позикам та продовольчій допомозі.

РОЗДІЛ І СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОД­НИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

У вкрай важкому економічному стані перебував Ра­дянський Союз. За роки війни на полях боїв та на окупо­ваних територіях загинуло понад 25 млн людей, чисель­ність населення СРСР скоротилася зі 194 млн у 1940 р. до 170 млн у 1945 р. Було знищено 30 тис. заводів і фабрик, 65 тис. км залізниці. Обсяг продукції сільськогосподар­ського виробництва в 1945 р. досяг лише 50 % показників 1940 р. Повністю (або майже повністю) були зруйновані 1710 міст та 70 тис. сіл, 25 млн людей залишилися без притулку.

Перелічені суто економічні фактори значною мірою зумовили подальшу поведінку СРСР і США на світовій арені.

За умов, що склалися, радянське керівництво усвідом­лювало, що СРСР, маючи як переможець пріоритетне право впливу на подальший хід світового розвитку, вод­ночас позбавлений найголовнішого — адекватного еко­номічного потенціалу. Тому в перші місяці після поразки фашистської Німеччини та капітуляції Японії, незважа­ючи на вкрай негативне й навіть хворобливе сприйняття особисто Й. Сталіним та його оточенням демонстрації Сполученими Штатами сили — ядерних бомбардувань Хіросіми й Нагасакі, у зовнішній політиці радянське керівництво всіляко намагалося створити образ СРСР як миролюбної держави, готової до пошуку компромісів у вирішенні актуальних міжнародних проблем спільно з колишніми партнерами по антигітлерівській коаліції. Дек­ларуючи головний зміст і завдання повоєнної зовнішньої політики Радянського Союзу, ЦК ВКП(б) підкреслював необхідність забезпечення сприятливих міжнародних умов для мирного соціалістичного будівництва в СРСР, для розвитку світового революційного процесу, для збереження миру на Землі.

Але так тривало недовго. Внутрішні процеси, а також кардинальні зміни в міжнародній обстановці — розпад антигітлерівської коаліції, прогресуюча «холодна війна» між СРСР і СІЛА, Сходом і Заходом, нарощування зу­силь радянського керівництва, спрямованих на створення у Східній Європі єдиного табору, керованого з Москви, а також спроби встановити й, по можливості, посилити свій вплив у Китаї та Північній Кореї — штовхали радян-

10