Тема 6 Активізація діяльності оон у період розрядки міжнародної напруженості

більшістю країн, що розвиваються, визначила пріоритети в довгострокових планах.

Слід пам'ятати, що ні ПРООН, ні ЮНІДО не забезпе­чують надання масштабних позик чи грантів країнам, що розвиваються. Найбільшим джерелом фінансування роз­витку став Світовий банк, який увійшов у систему ООН як її спеціалізована установа. Подібні функції покладено й на деякі інші спеціалізовані установи: Міжнародний ва­лютний фонд, Міжнародну фінансову корпорацію, Міжна­родну асоціацію розвитку тощо. Важливу роль у сфері між­народного економічного співробітництва відіграє Конфе­ренція ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), створена в 1964 р. як постійний орган Генеральної Асамблеї. Мета цієї структури полягає в сприянні міжнародній торгівлі й розвитку, особливо країн, що розвиваються.

Будучи головним інструментом Генеральної Асамблеї для переговорів про міжнародне економічне співробіт­ництво, ЮНКТАД займається також дослідженнями, аналізом торговельної політики, контролем за втіленням у життя ухвалених рішень, технічним співробітництвом, обміном інформацією та консультаціями.

У 1972 р. Генеральна Асамблея створила спеціальний орган для сприяння охороні навколишнього середовища — Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). ЮНЕП координує діяльність усіх установ ООН, які за­ймаються питаннями навколишнього середовища, а також неурядових організацій. Штаб-квартира організації розташована в Найробі (Кенія). Це — перша установа ООН, яка перебуває в країні, що розвивається.

Серед численних соціальних органів ООН слід згадати Дитячий фонд ООН (ЮШСЕФ). Він був створений за рішенням Генеральної Асамблеї в 1946 р. спочатку як надзвичайний орган з метою піклування про дітей Єв­ропи — жертв другої світової війни. її первісна назва — Надзвичайний міжнародний дитячий фонд ООН. Передба­чалося, що це буде тимчасова організація. Але в 1953 р. організація стала постійною, зберігши стару назву — «надзвичайна».

Бюджет ЮШСЕФ формується за рахунок добровіль­них внесків урядів і з приватних джерел. Організація дає Урядам гранти на проекти, що стосуються дітей. Як пра-

249

РОЗДІЛ II РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ. ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

вило, ЮНІСЕФ сплачує половину вартості проекту. Реї ту забезпечує відповідний уряд. Основними напря діяльності організації є медобслуговування, освіта, бо-* ротьба з малярією, надзвичайна допомога дітям.

У 1965 р. ЮНІСЕФ одержав Нобелівську премію миру.

Досвід соціально-економічної діяльності ООН у 60-70-ті роки висвітлив ряд уроків, аналіз яких дав змої визначити шляхи її вдосконалення.

Ухвалені ООН резолюції часто-густо мали загальї характер, не враховували особливості країн, що стали н залежними. Південь розглядався як монолітна, єдина інтересами група. Проте йшлося про понад 120 країн різними соціально-економічними, політичними, технічі ними та культурними показниками. Кожна з цих кр прагнула якомога більше одержати, нічого не віддаючи.

«Рожеві» розрахунки деяких країн, що розвиваються на безкоштовну передачу їм технологій розвинутими, жавами виявилися нереальними. Життя показало: країни, що розвиваються, зобов'язані прикладати знач них зусиль до мобілізації свого потенціалу, модерніз економіки, розвитку техніки й управлінських кадрів, ефеї тивної системи державного управління. Стало очеві що розбудова економічного співробітництва Північ-Південь має грунтуватися на принципі взаємовигоди, для реалізації нового міжнародного економічного поря ку потрібні всебічно продумані й цілеспрямовані зусі всіх країн.

Крім того, давалася юнаки слабка координація міжнародних організацій та їх підрозділів у країнах, розвиваються. Мали місце дублювання, розпорошеї ресурсів, мобілізація яких не відповідала зростаючим пс ребам.

ОСОБЛИВОСТІ

РОЗВИТКУ

РЕГІОНАЛЬНИХ

СИСТЕМ

МІЖНАРОДНИХ

ВІДНОСИН

(1945—70-ті роки)

Тема 1

КРАЇНИ

СХІДНОЇ ЄВРОПИ В «СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН НОВОГО ТИПУ»

Ф «Система міжнародних відносин нового типу»

• Сателітизація країн Східної Європи. Ста­новлення режимів «народної демократії»

• «План Маршалла» та східноєвропейські країни. Створення Комінформу та РЕВ

• Радянсько-югославський конфлікт. По­дальша сталінізація країн Східної Європи

• Польські та угорські події 1956 р. Реакція СРСР

• РЕВ і ОВД наприкінці 50-х — в 60-ті роки

• «Празька весна» 1968 р. «Доктрина Бреж­нєва»

• Особливості міжнародних відносин країн Східної Європи в 70-ті роки

«Система міжнародних відносин но­вого типу»

Після другої світової війни жодна з європейськ країн не зазнала таких докорінних змін, країни Східної Європи, визволені від оі фашистської Німеччини або від союзу з нею Радянської Армією ціною жертв сотень тисяч її солдатів та офіцерів, і

252