Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MV_TA_ZOVNIShNYa_POLITIjKA.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
3.09 Mб
Скачать

Тема 8 Латиноамериканська система міжнародних відносин

правовій основі: консультації обмежувалися лише ухва­ленням рішень, які мали рекомендаційний характер. Го­ловною метою ГРУЛА стало вироблення єдиної позиції латиноамериканських держав із важливих міжнародних і регіональних проблем, а також відстоювання цієї позиції на сесіях Генеральної Асамблеї.

14 лютого 1967р. 14 латиноамериканських держав під­писали Договір про заборону ядерної зброї в Латинській Америці (Договір Тлателолко). Важливі частини договору становили два додаткові протоколи. Додатковий прото­кол І покладав певні зобов'язання на ті держави, які де-юре чи де-факто несуть міжнародну відповідальність щодо територій, які знаходяться в зоні, де діє договір (це стосувалося СІЛА, Великобританії, Франції та Нідерлан­дів, які мали колонії- чи залежні території в Латинській Америці). Додатковий протокол II передбачав зобов'я­зання ядерних держав поважати статус без'ядерної зони.

В 1973—1977 pp. на XVIII—XXXII сесіях Генеральної Асамблеї латиноамериканські держави добилися прий­няття резолюцій, які закликали всі країни приєднатися до додаткових протоколів І і II Договору Тлателолко.

Тема 9

УКРАЇНСЬКА РСР

НА МІЖНАРОДНІЙ

АРЕНІ

(1944—1979 рр.)

Створення та розгортання діяльності Наркомату закордонних справ УРСР Участь УРСР в Установчій конференції ООН у Сан-Франциско. Вихід УРСР на міжнародну арену

УРСР і розв'язання повоєнних проблем Європи

Укладання мирних договорів з колишнім» союзниками Німеччини УРСР і розв'язання дунайської проблеми. Участь УРСР у розв'язанні німецького питання

Діяльність ЮНРРА в Україні Врегулювання територіальних питань та зміни українських кордонів і складу насе­лення після завершення другої світової війни

Українська РСР у міжнародних відносинах періоду загострення «холод­ної війни» та посилення блокового протистояння

Період, про який ідеться, є одним із найсі ніших і суперечливих як з точки зору станс лення й розвитку системи міжнародних син у повоєнний час, так і з точки зору ролі і місця СІ у цій системі загалом і Української РСР як складов Радянського Союзу зокрема. Цей період має ряд хар терних особливостей. Свій початок він бере тоді, кої друга світова війна вступила у свою заключну фазу, кол питання про перемогу над фашистською Німеччиною : тигітлерівської коаліції було практично вирішене й,

508

Тема 9 Українська рср на міжнародній арені (1944 —1979 рр.)

коли на перший план дедалі очевидніше висувалися проб­леми повоєнної розбудови світу. Це був період, коли си­туативна близькість СРСР, СІЛА, Великобританії, зумов­лена насамперед наявністю спільного ворога — фашист­ської Німеччини, почала руйнуватися, коли розбіжності в поглядах країн-союзниць на повоєнний устрій світу ста­вали дедалі глибшими, а то й прямо протилежними. Це був період «холодної війни» й гострого блокового проти­стояння, період, коли людство не раз перебувало на межі світової ядерної катастрофи. Період, ший почався «холод­ною війною», закінчився вторгненням військ СРСР до Аф­ганістану й подальшим загостренням міжнародної обста­новки.

В контексті викладеного слід розглядати всі інші скла­дові системи міжнародних відносин цієї доби. Для УРСР цей період був наповнений важливими подіями, які, од­нак, не піддаються одномірній оцінці. Саме в цей період в УРСР був створений Наркомат закордонних справ, на конфе­ренції в Сан-Франциско вона стала країною-членом і фунда­тором ООН. УРСР уклала свої перші двосторонні угоди, взяла участь у Паризькій та Дунайській (Белградській) кон­ференціях, стала непостійним членом Ради Безпеки ООН тощо. Починаючи з 50-х років можливості участі УРСР в міжнародному житті звужуються. Зовнішньополітичні пов­новаження УРСР, визначені відповідним Законом 1944 р. та конституційними змінами того ж року, на практиці набирали все більш формального характеру. Чи не єдиним міжнародним форумом для УРСР залишалася ООН. Однак період, про який ідеться, за всіх його складнощів і протиріч немає підстав малювати однією чорною фарбою. Як за­значає відомий український дипломат В. Скофенко, не слід зовнішньополітичну діяльність України радянської Доби відкидати геть, треба її всебічно, зважено й об'єк­тивно проаналізувати, зокрема те, що зробили тоді ук­раїнські дипломати з точки зору національних інтересів ^країни.

509

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Створення та розгортання діяльності Наркомату закордонних справ УРСР

Нагадаємо, що Україна мала власне зовнішньЬ-політичне відомство ще в період із груд| 1917 р. до травня 1920 p., тобто за доби україн-1 ських визвольних змагань. Зовнішньополітичний орга створила й УСРР, яка виникла після повалення УНРІ Однак зі вступом до складу СРСР вона втратила своЦ зовнішньополітичні повноваження, а Народний коміса-j ріат закордонних справ УСРР був ліквідований. Протяго! наступного періоду аж до 1944 р. УРСР не мала свог зовнішньополітичного відомства. Повноваження в сфері цілком перебрала на себе Москва.

В 1944 р. вище політичне та державне керівництв СРСР ухвалило рішення про перетворення Наркомату за кордонних справ СРСР із загальносоюзного на союзно республіканський. Закон про це затвердила 1 лютог 1944 р X сесія Верховної Ради СРСР. Було внесено відповідні зміни до Конституції СРСР (ст. 18 «а»). За директивою з Москви VI сесія Верховної Ради УРСРІ 4 березня 1944 р. ухвалила Закон про утворення Нарко-1 мату закордонних справ УРСР. Відповідні зміни булі внесені до Конституції УРСР (ст. 15 «б»). УРСР делегува-| лося право брати безпосередню участь у міжнародних] зносинах. Декларувалося також, що УРСР має право Щ>и-| значати й відкликати своїх повноважних представників в| інших країнах, вступати в безпосередні зв'язки з іно-1 земними державами. Разом з тим Конституція СРСР за-1 лишила за СРСР право визначати загальні напрями зов1 нішньої політики й відносин з іншими державами.

Народним комісаром закордонних справ УРСР було при значено О. Корнійчука. Щодо структури наркомату т функцій його підрозділів, то перший відділ наркомат мав відати питаннями відносин з сусідніми державами,! другий — з Англією та СІЛА, третій — з Болгарією,! Югославією, Угорщиною, Грецією та Туреччиною, на чет-і вертий відділ покладалося вирішення питань, пов'язан!

510

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]