Тема 4 Міжнародні відносини в Південно-Східній Азії

ленням Радянського Союзу до вторгнення в'єтнамських військ у Камбоджу в 1979 р. Москва стала об'єктом критики асеанівських столиць, які, у свою чергу, пода­валися радянською пропагандою як слухняні маріонетки Вашингтона.

Таким чином, протягом свого більш ніж десятиріч­ного існування АСЕАН перетворилася на важливий полі­тичний і певною мірою економічний фактор розвитку регіональних процесів у Південно-Східній Азії. Помітно підвищився її авторитет і на міжнародній арені. На тому етапі розвитку країни АСЕАН стикалися з необхідністю вирішення багатьох складних міжнародних і регіональних проблем. Це було пов'язане з тим, що Південно-Східна Азія залишалася осередком політичної й воєнної напру­женості, зоною затяжних регіональних конфліктів.

ІЗ*

КРАЇНИ

ПІВДЕННОЇ АЗІЇ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ

Міжнародна позиція Індії й основні напрями її зовнішньої політики Китайсько-індійський збройний конфлікті 1962 р. та його вплив на міжнародні відносини в Південній Азії Вплив кашмірської проблеми на індійсько-пакистанські відносини Бангладешська криза

х*к«>:->х-№к

• Міжнародна позиція Індії й основні напрями її зовнішньої політики

Наслідком розпаду світової колоніальної систе» що розпочався відразу по закінченні др> світової війни, стала поява на політичній світу молодих незалежних держав, серед яких особі місце посіла Індійська Республіка. Вже перші кроки мс дої держави на міжнародній арені засвідчили її на твердо стояти на власних ногах і співробітничати як ріі з рівними з усіма, хто бажав співпраці з нею. Індія центр Азії, міст між Сходом і Заходом, Північчю і Пі" нем, сполучна ланка між Південно-Східною і Півдеї Західною Азісю, а також між Центральною і Південне Азією. Політика неприєднання і мирного співісі

388

Тема 5 Країни Південної Азії

в міжнародних відносинах

яку започаткував і послідовно втілював у життя Д. Неру, його прагнення закласти за допомогою науково-техніч­ного прогресу підвалини сучасної держави, стимулювати економічний розвиток країни, здійснювати прогресивні соціальні перетворення викликали інтерес у багатьох мо­лодих незалежних держав.

На середину 50-х років визначилися в головних рисах міжнародна позиція Індії й спрямування її зовнішньої політики. Індія активно виступила проти політики Заходу в Азії, яка полягала в насадженні військово-політичних блоків і союзів, наданні азіатським країнам військової допомоги й створенні на їхніх територіях іноземних військових баз. Індійське керівництво слушно вважало, що така політика нав'язує азіатському континентові участь у «холодній війні», протиставляє азіатські народи один другому і, що найважливіше, суперечить інтересам їхньо­го мирного розвитку. Індія почала активно налагоджу­вати широкі дружні зв'язки з азіатськими країнами, в яких при владі перебували прогресивні режими, а також із соціалістичними країнами, зокрема з СРСР. В основі самостійної зовнішньої політики Індії лежали національ­ні інтереси індійської держави: необхідно було зберегти мир, уникнути участі в протиборстві двох суспільно-політичних систем, щоб забезпечити максимально спри­ятливі міжнародні умови для здійснення головного за­вдання — незалежного політичного й економічного роз­витку.

Основними загальнонаціональними проблемами Індії середини 50-х років стали прискорений і всебічний роз­виток національної економіки, подолання успадкованої від колоніалізму загальної відсталості, злиденності й за­лежного становища на світовому капіталістичному ринку. У зв'язку з інтегруванням країни в систему світового капіталістичного господарства правлячі кола Індії споді­валися на одержання необхідних для економічного роз­витку коштів від капіталістичних країн, передусім США й Великобританії. Проте ставлення західних країн до проб­леми економічного прогресу Індії було далеко не одно­значним. З одного боку, вони широко рекламували свою Пряму заінтересованість в успішному розвитку Індії, роз­раховуючи на її прикладі продемонструвати можливість Прогресу молодих національних держав у межах каш-

389

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

талістичної системи господарства, а з іншого — ві нереальним, передчасним і надто претензійним на* індійського керівництва створити державний сектор кої промисловості як основу економічної самостійне Більше того, замість допомоги в індустріальному роз кові західні країни пропонували Індії військову підтр* ку, яка, мовляв, нагально їй необхідна для усунеї «комуністичної загрози». В той період західні дерз сподіваючись зв'язати Індію військово-політичними бов'язаннями, виступили із засудженням індійського : су неприєднання як «аморального» й недалекоглядног Проте індійський підхід до цього питання докорінно різнявся від західного: в Індії не вважали, що міжна-З родний комунізм приховує суттєву загрозу для країни.

Демонструючи незалежність своєї зовнішньої пол ки, Індія стала однією з перших країн «третього світу»! яка пішла на зближення з соціалістичними країнами, не тільки дало змогу підірвати монополію Заходу на тех»! нічний досвід, а й змусило країни розвинутого каї му надати Індії широку допомогу в будівництві об'< промисловості й електроенергетики, а також пом'я умови її надання. Намітилося зближення Індії з сої тичними країнами з таких проблем, як роззброєї підтримка представництва КНР в ООН, послаблеї міжнародної напруженості, боротьба проти курсу Заході на створення військово-політичних пактів в Азії, надання ним військової допомоги своїм азіата союзникам, розміщення на їхніх територіях інозеї військових баз тощо.

Однак економічні відносини Індії з сої країнами, зокрема з СРСР, аж до 1955 р. розв порівняно повільно. 2 грудня 1953 р. була підписана nej ша індійсько-радянська торговельна угода терміном п'ять років. Хоча ця угода відкривала можливості _ отримання Індією продукції радянського машинобул вання, деякі індійські державні діячі, розраховуючи пер дусім на підтримку Заходу, не прагнули до одерз радянської допомоги. Тим часом відмова Міжнародне банку реконструкції й розвитку в наданні допомоги будівництві металургійних заводів і невигідні умови з західнонімецькими фірмами «Крупп» і «Демаг» будівництво одного з трьох запланованих заводів посі

390