Тема 5 Країни Південної Азії

в міжнародних відносинах

не місце примиренню з Індією. Орієнтація на віднов­лення добросусідських відносин з КНР почала усталю­ватися і в індійських правлячих колах. З нормалізацією іщцйсько-китайських відносин офіційний Делі пов'язу­вав можливість зменшення економічного й політичного тягаря оборонних заходів, зокрема пов'язаних з утриман­ням великої армії вздовж індійсько-китайського кордону.

Вплив кашмірської проблеми

на індійсько-пакистанські відносини

В міжнародному житті південноазіатського суб­континенту важливу роль відігравали відносини між Індією і Пакистаном. Специфіка цих від­носин визначалася розвитком індійсько-пакистанських суперечностей, що виникли ще в процесі поділу колись єдиної Індії й мали глибокі соціальні, політичні та ре­лігійні корені в кожній з країн.

Умови, що склалися в Пакистані після проголошення його незалежною державою, нагально вимагали широко­го і всебічного розвитку національної економіки, підви­щення життєвого рівня населення країни. Досягнення цих цілей було можливим лише шляхом глибоких соці­ально-економічних перетворень, ліквідації колоніальних та доколоніальних пережитків у всіх сферах життя па­кистанського суспільства, демократизації суспільного й політичного життя, проведення самостійної зовнішньої політики, розвитку широких зв'язків і взаємовигідного співробітництва з усіма країнами, незалежно від їхнього суспільного устрою. Проте правлячі кола Пакистану не здійснили якихось серйозних соціально-економічних пе­ретворень, вони виявилися нездатними створити сприят­ливі умови для розвитку капіталізму в країні, усунути пережитки минулого, що цьому заважали, провести мо­дернізацію пакистанського суспільства в межах вибрано-

403

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

го шляху розвитку, налагодити взаємовигідне співробіт­ництво з якомога ширшим колом країн.

Перебуваючи при владі, напівфеодальна поміщицька верхівка й велика буржуазія Пакистану спрямували дер­жавну політику на зміцнення своїх позицій у країні. Вони нехтували інтересами не тільки широких народних мас, а й інтересами інших груп панівних класів, які були тіс­ніше пов'язані з капіталістичним підприємництвом, праг­нули прискореного розвитку капіталізму в Пакистані, а отже й певної модернізації суспільства. До цих груп на­самперед належали зростаюча промислова буржуазія і досить широкий прошарок середніх поміщиків. В умовах внутрішньої нестабільності правлячий блок Пакистану зробив ставку на зовнішню підтримку й допомогу у ви­рішенні як економічних, так і зовнішньополітичних проблем, зокрема спорів з найближчими сусідами. Як відомо, в процесі поділу Британської Індії виникла низка складних проблем між Індією і Пакистаном, найваж­ливішими серед яких були визначення кордонів двох дер­жав, розподіл вод річки Інд та державна належність кня­зівства Кашмір.

Уже за кілька місяців після досягнення Пакистаном незалежності між ним і Індією вибухнув збройний конфлікт, спричинений неврегульованістю кашмірського питання. Цей конфлікт містив елементи територіальних спорів, що сконцентрувалися в основному навколо проб­леми Кашміру, яка протягом більш як півстоліття за­лишається кризовою точкою у взаємовідносинах між Ін­дією і Пакистаном. Індійсько-пакистанський спір є не тільки внутрішньою проблемою двох держав, а й регіо­нальним конфліктом, яким його визнали після індійсько-китайської війни 1962 р.

Географічне положення Кашміру визначає його вагу для міжнародної безпеки Індії, її економіки та зв'язків з іншими країнами. Цими самими параметрами зумов­люється і важливість Кашміру для Пакистану. Для Індії втрата Кашміру не тільки означатиме втрату родючої й населеної Кашмірської долини, а й позбавить підстав претензії Індії на район Аксай Чин, а також поставить під загрозу контроль над Пенджабом. Для Пакистану втрата Кашміру означатиме втрату сухопутного зв'язку з Китаєм — найважливішим його союзником в Азії, а також загрожу-

404