Тема 4 Проблеми контролю над озброєннями та роззброєння

Відповідно до Договору щодо ПРО сторони зобов'я­зуються:

не створювати, не випробувати та не розгортати сис­теми або компоненти морського, повітряного, космічно­го та мобільно-наземного базування;

не давати ракетам, пусковим установкам та РЛС, які входять до складу дозволених Договором комплексів стратегічної ПРО, спроможності вирішувати завдання бо­ротьби зі стратегічними балістичними ракетами на траєк­торіях польоту та не випробувати їх з метою ПРО;

не розгортати в майбутньому РЛС ПРО (за винятком периферії' своєї національної території) з орієнтацією на-зозні;

не передавати іншим державам та не розгортати поза межами своєї національної території системи ПРО або їхні компоненти, які обмежуються Договором.

Договір щодо ПРО протягом багатьох років залиша­ється основою стратегічної стабільності у світі.

Тимчасова угода про деякі заходи в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь терміном дії п'ять ро­ків установлювала кількісні та якісні обмеження на ста­ціонарні пускові установки міжконтинентальних баліс­тичних ракет (ПУ МБР), пускові установки балістичних ракет на підводних човнах (ПУ БРПЧ) та сучасні підводні човни з балістичними ракетами, але не торкалася стра­тегічних бомбардувальників.

Щодо контролю за виконанням угод, то сторони по­годилися, що він здійснюватиметься з допомогою націо­нальних технічних засобів. При цьому було домовлено не чинити перешкод та не застосовувати заходів маскуван­ня, які могли б ускладнити виконання національними технічними засобами їхніх контрольних функцій. Для сприяння реалізації Договору- щодо ПРО сторони ство­рили Постійну консультативну комісію.

Успішне завершення першого етапу переговорів щодо ОСО засвідчило здатність двох великих держав досягти компромісних рішень із найскладніших військово-техніч-Нііх питань, що стосуються основ їхньої національної безпеки, продемонструвало на практиці можливості лімі­тувати нарощування стратегічних озброєнь, загальмувати Цей дуже небезпечний процес.

215

РОЗДІЛ II РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ. ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

Оскільки перші радянсько-американські домовлене про стримування стратегічних наступальних озброєї мали тимчасовий характер, охоплюючи період з 1972 г 1977 p., та стосувалися лише частини проблеми, сторог домовились про розробку нової угоди в галузі страві тегічних наступальних озброєнь.

У зв'язку із закінченням терміну Тимчасової угоди жовтні 1977 р. кожна із сторін оголосила про свої наміри| доки не будуть завершені переговори та підписана ное угода, не вдаватися до будь-яких дій, несумісних Тимчасовою угодою, за умови, що інша сторона демонст-руватиме таку ж стриманість.

Вотергейтський скандал та наступна відставка пре­зидента Р. Ніксона загальмували й ускладнили перего-| ворний процес у галузі стратегічних наступальних озбг. єнь. Після відновлення в листопаді 1972 р. в Женеві пе-і реговорів про ОСО американська сторона постаї питання про встановлення рівних сумарних лімітів на стратегічні носії СРСР і СІЛА, включаючи бомбарду-| вальники. Пропонувалося також установити рівні на сукупну вагу, що закидається, для стратегічних сі обох країн. Таким чином СІЛА намагались обмез розгортання в СРСР міжконтинентальних баліс ракет із головними частинами, що розділяються, добитися скорочення радянських ракет важкого типу. Ра-² дянський Союз у відповідь наполягав на врахуванні рівних лімітах американських ядерних засобів передової базування. Внаслідок непростих переговорів СРСР п годився не зважати на американські ядерні засоби пе{ дового базування, а Сполучені Штати зняли свою умої щодо обмежень ваги, що закидається. Цей компро» відкрив шлях новій домовленості.

23—24 листопада 1974 р. у Владивостоці- щюі робоча зустріч Л. Брежнєва з президентом Д. Фордом? якій було досягнуто домовленостей, що відкрили ливості кількісного та якісного обмеження додаткові компонентів стратегічних сил обох країн. Сторої домовилися обмежити стратегічні носії кожної держав» до 2400 одиниць. Нову угоду передбачалося підписати пізніше кінця 1975 р. Вона мала діяти з 1977 по 1985 р. заступити тимчасову угоду, підписану в межах ОСО-1|

216