Тема 1 Радянсько-американські відносини

пальної зброї. Кеннеді пояснив у цій заяві мотиви такого рішення: «Приховане, стрімке і непоясненне розгортання комуністичних ракет у районі, який має особливе істо­ричне значення для Сполучених Штатів.., таємне рішен­ня про розміщення стратегічної зброї вперше в історії за межами радянської території — це умисна зміна статус-кво, що є абсолютно неприйнятним для нашої країни». Цього ж дня Д. Кеннеді направив листа М. Хрущову, в якому повідомляв його, що дії, до яких удався уряд СІЛА, «є мінімумом, необхідним для усунення загрози безпеці країн цієї півкулі», і що «СІЛА вживуть усіх заходів, яких належить ужити, для захисту власної без­пеки і безпеки своїх союзників». 22 жовтня з 23.00 для всіх збройних сил США було оголошено стан бойової тривоги Defcon—3.

23 жовтня відповідно до прокламації № 3504, підпи­саної президентом, збройні сили США отримали наказ не допускати ввезення наступальної зброї на Кубу, огля­дати судна, що йдуть на Кубу, затримувати їх у випадку непідкорення та направляти їх до одного з портів США. У своєму другому листі до Голови Ради Міністрів СРСР Д. Кеннеді рекомендував йому дати інструкцію ра­дянським суднам виконувати умови карантину. У своїх відповідях президенту від 23 і 24 жовтня М. Хрущов обвинуватив СІЛА у втручанні у внутрішні справи Куби й повідомив про те, що «радянський уряд не може дати інструкції каштанам радянських суден підкорюватись на­казам американських військово-морських сил, що блоку­ють острів Куба».

В умовах зростання напруження в радянсько-аме­риканських відносинах виконуючий обов'язки Генераль­ного секретаря ООН У Тан ввечері 24 жовтня направив листа главам СРСР і США,, в якому запропонував план урегулювання кризи: США відмовляються від карантину, СРСР — від розміщення наступальної зброї.

Перші ознаки послаблення напруження з'явилися 25 жовтня, коли обидві сторони підтвердили Генерально­му секретареві ООН згоду вжити заходів щодо відвер­нення сутичок на морі.

141

РОЗДІЛ II РОЗРЯДКА МІЖНАРОДНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ. ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

Лист М. Хрущова від 26 жовтня мав примирливий характер. Радянський керівник запропонував: «Ми заяви­мо, що наші кораблі, які йдуть на Кубу, не везуть ніякої зброї. Ви ж заявите про те, що Сполучені Штати не здійснять вторгнення своїми військами на Кубу і не підтримуватимуть ніякі інші сили, які б мали наміри вчинити вторгнення на Кубу. Тоді відпаде і необхідність у перебуванні на Кубі наших військових спеціалістів», «тоді відпало б і питання про зброю...»

Кульмінаційним днем кризи, що міг закінчитися ядерною катастрофою, стало 27 жовтня — «чорна субо­та», як його назвали американці. В цей день радянською зенітною ракетою над територією Куби було збито американський розвідувальний літак У-2, і лише завдяки твердій позиції Д. Кеннеді Пентагону не вдалося здійснити намір завдати негайного авіаційного удару по острову.

Іншою важливою подією дня стало отримання пре­зидентом СІЛА листа М. Хрущова з додатковою вимогою про ліквідування американських ракетних баз у Туреччині в обмін на вивезення радянських ракет з Куби. Прийняття американською стороною цієї вимоги ускладнювалося тим, що розміщення ракетних баз у Туреччині відбулося згідно з офіційним рішенням НАТО, і одностороннє рі­шення президента СІЛА про їх закриття могло б не­гативно вплинути на відносини США з союзниками по блоку. Тому Р. Кеннеді за дорученням президента мав термінову бесіду з радянським послом А. Добриніним, під час якої було запропоновано план урегулювання «карибської кризи», що складався з двох частин: офіційної та конфіденційної. У першій мова йшла про домовленість між двома країнами про вивезення з Куби радянських ракет в обмін на запевнення СІЛА про невторгнення на Кубу. У другій — про закриття американських ракетних баз у Туреччині через 4—5 місяців після завершення кри­зи й відповідно до процедури НАТО.

Для тих, хто не знав про конфіденційну домовленість двох лідерів (а таких була більшість), лист М. Хрущова від 28 жовтня, в якому констатувалась лише офіційна до-

142