Тема 5 Країни Південної Азії

в міжнародних відносинах

ршшьополітичного становища значною мірою зумовлю­валась урегулюванням відносин з Індією, а також Бангла­деш, ставлення до якої в Пакистані було вкрай складним і напруженим. Це спонукало пакистанський уряд висту­пати за поетапне врегулювання відносин із сусідніми країнами, і передусім за репатріацію військовополонених і цивільних осіб та відведення військ із зайнятих у ході бойових дій територій. Індія висловлювалася за одночас­не врегулювання проблем за участі Бангладеш, що вима­гало визнання цієї держави Пакистаном.

Унаслідок мирних ініціатив Індії й доброї волі Па­кистану в червні—липні 1972 р. в Сіті пройшла зустріч глав урядів двох країн, на якій були визначені шляхи розв'язання спірних проблем. 2 липня сторони підписали угоду, яка стала важливою віхою в процесі нормалізації обстановки в Південній Азії. Сімльська угода містила програму вирішення конкретних проблем і водночас визначала перспективи відносин між двома країнами, во­на стала правовою основою індійсько-пакистанських від­носин на тривалий період. Сімльська угода сприяла тому, що Національна Асамблея Пакистану в липні 1973 р. надала урядові повноваження визнати Народну Респуб­ліку Бангладеш. Офіційне визнання Ісламабадом цієї країни відбулося в лютому 1974 р.

Подолання наслідків Кризових подій 1971 р. стало одночасно початком процесу нормалізації індійсько-па­кистанських відносин, який не виявився простим. Окрім кашмірської проблеми, яка гальмувала цей процес, із середини 70-х років на серйозний фактор підриву двосто­ронніх відносин перетворилися ядерні програми обох країн. Щойно 18 травня 1974 р. Індія здійснила перше ядерне випробування, Ісламабад відмовився брати участь у черговому раунді переговорів з Індією, незважаючи на запевнення останньої про мирний характер вибуху.

На стані індійсько-пакистанських відносин другої по­ловини 70-х років чималою мірою позначилися внут­рішньополітичні події в обох країнах, а також нашаруван­ня тривалої міждержавної конфронтації. Проте в цілому в ставленні правлячих кіл Пакистану до Індії відбулися по­зитивні зміни, зумовлені комплексом факторів внутріш­нього й зовнішнього гатунку. Насамперед слід зазначити благотворний вплив процесу розрядки загальної міжна-

14 9-302

417

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

родної обстановки, певні зрушення у відносинах між Індією і Китаєм та утворення Народної Республіки Банг­ладеш. Усі ці чинники створювали міжнародні умови для нормалізації обстановки на індійському субконтиненті.

Стабілізації ситуації в регіоні вимагали й економічні інтереси країн. Об'єктивні економічні фактори диктували необхідність багатостороннього співробітництва, вони ж відігравали важливу роль у налагодженні двостороннього співробітництва країн регіону, що становило перший етап майбутніх інтеграційних процесів.

Тема 6

БЛИЗЬКИЙ ТА СЕРЕДНІЙ СХІД У СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Крах мандатної системи на Близькому Сході. Проблема Сирії та Лівану Створення Ліги арабських держав Утворення Держави Ізраїль. Арабо-ізраїльська війна 1946—1949 рр. Троїста агресія проти Єгипту та її міжнародні й регіональні наслідки «Шестиденна війна» 1967 p.: чинники, цілі, хід, результати

Проблема близькосхідного врегулювання в першій половині 70-х років. Війна «Йом кїпур» у жовтні 1973 р. Кемп-девідський процес та його наслідки Революція в Ірані та зростання ролі ісламського фактору в міжнародних відносинах

В повоєнний період особливої ваги в системі між­народних відносин набув комплекс проблем близькосхідного регіону. Це зумовлювалося чинниками геополітичного та геоекономічного характеру. Особливе місце серед них належить «нафтовому фактору»: в регіоні зосереджено 2/3 розвіданих світових запасів рід­кого палива.

Після другої світової війни Великобританія і Франція дещо поступилися своїми позиціями в цьому регіоні, натомість зміцніли позиції США, активізувалася близько­східна політика СРСР. Незабаром регіон став ареною про­тистояння двох наддержав.

14*

419

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН