ЗАТВЕРДЖЕНО

Приймальною комісією

Протокол № _____

«___» ___________ 2014 р.

Заступник голови Приймальної комісії

_____________ О.Г. Бондар

Програма фахового випробування з управління фінансово -економічною безпекою

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Спеціальність: 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою»

Запоріжжя – 2014

І. Пояснювальна записка

Мета фахового випробування для вступу на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» («магістр»): з’ясувати рівень теоретичних знань та практичних навичок абітурієнтів, яких вони набули під час навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр», напряму підготовки «Управління фінансово-економічною безпекою» з метою формування рейтингового списку та конкурсного відбору абітурієнтів на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» («магістр») спеціальності 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою» в межах ліцензованого обсягу спеціальності.

Форма фахового випробування.

Фахове випробування проходить у два етапи:

• письмовий – абітурієнти дають письмову відповідь на питання екзаменаційного білету у письмовій формі. Тривалість письмового етапу - 60 (не більше 120 хв.) хв.

• усний – співбесіда з абітурієнтами з питань екзаменаційного білету.

Структура білету. Екзаменаційний білет складається з 3 питань:

2 теоретичних, 1 практичних.

Зміст питань включає наступні дисципліни: «Теорія грошей», «Теорія фінансів», «Фінансовий ринок», «Страхування», «Фінансовий менеджмент».

Вимоги до відповіді абітурієнта.

При оцінюванні знань вступника на фаховому випробуванні враховуються його письмова відповідь на питання екзаменаційного білету, усне обговорення відповіді з членами фахової атестаційної комісії та додаткові запитання членів комісії.

Розподіл балів за даними видами опитування наступний:

1 питання	2 питання	Обговорення	Додаткові питання	Сума балів за фахове випробування
15 балів	15 балів	10 балів	10 балів	50 балів

Теоретичні питання оцінюються в 20 балів кожне: 15 балів письмова відповідь, 5 балів обговорення.

Критерії оцінки відповідей на питання такі:

А. Повна відповідь на питання, яка оцінюється у 16-20 балів, повинна відповідати таким вимогам:

1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту наведеної у питанні проблеми;

2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій і законів;

3) правильне розкриття змісту зазначених економічних категорій і законів, механізму їх взаємозв'язку і взаємодії;

4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки і узагальнення, знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних їх представників;

5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні, риси та форми виявлення;

6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

7) використання актуальних фактичних і статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання;

8) враховані (для письмових робіт) усі додаткові вимоги, які відносяться до відповідного завдання і мають місце безпосередньо у тексті завдання або в рекомендованих викладачем методичних посібниках та наукових виданнях.

Б. Відповідь на питання оцінюється у 10-15 балів, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, указаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання), або якщо:

2) при розкритті змісту питання в цілому правильно, за зазначеними вимогами зроблені помилки.

В. Відповідь на питання оцінюється в 0-9 балів, якщо:

1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття трьох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання);

2) висновки зроблені під час відповіді (у висновках письмової роботи), не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супротивного аргументами, зазначеними у відповіді;

3) характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит (виконала відповідне завдання), неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по-суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді.